Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

НАШ НОВЫЙ МАНИФЕСТ

Святослав ВИШИНСЬКИЙ
НА СТОРОЖІ ДИКОГО ПОЛЯ
Маніфест гностичної революції

Під холодними вітрами Бореї, з одвічних могил Дикого поля піднімаємось ми - самозвані стражі степового Асгарду, вартові буття на зламі межичасу...

В наших очах віддзеркалилось небо, сонячні промені спадають на плечі. Ми - сокира Перуна, запущена в Змія, спалахом блискавки розрубуєм темряву руною Sieg. Січ - наша форма екзистенції. В жилах козака тече вовча кров. Ви шукали витоки Нілу в сніжних узвишшях? Сліпці! Він пульсує в наших жилах. Чумацький шлях - у наших серцях.

На порозі бездонного Хаосу ми справляємо тризну, із золота Даждьбога куємо мечі. Ми - перевізники душ на порогах Стіксу, із вершин курганів-пірамід гострий погляд кидаємо в чорне море небуття. "Із варяг у греки" торуємо шлях кривавий. Між небом і прірвою.

Ми останні проводжаємо Сонце у подорож ночі, і перші торкаємось його уст на зорі нового дня. Ми - стражі Голгофи. Пронизуємо плоть залізом, сталь гартуючи водою і кров'ю. Сіємо Рай. Наші зерна - мечі, що хресними алтарями стримлять із могил. Поборюючи смерть, смертю причащаємо життя. Небо осяяне Сонцем. Земля скроплена кров'ю. Впасти перш, ніж упаде наш стяг!

На прю зі смертю! Бо ж всі святенники - мерці і сіятелі смерті. Ми не точимо солодких псалмів. Свої хрести ми носимо в піхвах. Архангел Михаїл - терновий вінок Люцифера. Ви думали, це битва богів? А це розбилось дзеркало. Тільки воїнам суджена воля.

Свобода - це процес, подібно вогню, буття якого - спалах. Під пательнею. Отець наш - злодій, а ми виросли розбійниками. Козак зроджується на Січі, а кується на Кавказі. Ми - розп'яття Прометея, і народились, вкравши яблука. Щоб принести в дар Афродіті. Дурні шукають меж безмежності, ми ж знаємо: край світу - на лезі меча. Ми ділимо виднокіл вправними помахами леза, і творимо власне добро і зло. Divide et impera!

Чорним шляхом бреде ясир. Проте ми - ловці власних душ. Мета боротьби - вхопитись за зброю. Пустити стрілу, щоб вцілити себе. Випалюємо тирсу в Дикому полі, і попелом буденності здобрюємо простір для гарцу. Бо в чому, як не в гарці, смисл буття? Світу, ім'я якому Yggdrasil. Жити з небезпекою. Зупинити час. Осягнути вічність.

http://mesogaia-sarmatia.narod.ru/
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments