Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

ІЛЮМІНАТИ

ІЛЮМІНАТИ
Олег Гуцуляк

Орден масонів–ілюмінатів в Баварії заснував 1 травня 1776 р. професор канонічного права Інгольштадського університету, колишній єзуїт Адам Вайсгаупт (Вейсхопт), а ілюмінатів Авіньона об’єднав бенедектинський аббат Антуан Пернеті з групою “Світлійший Орден суворого дотримання заповітів” (“нові тамплієри”), заснованою в 1751 р. бароном фон Гундом, хоча офіційно ці рухи збереглися як окремі структурні одиниці, утворюючи, швидше, “федерацію”. Ілюмінати проголосили себе носіями ”Релігії Розуму”, просвітлення людства яким принесе всезагальне благоденство: „Розум є Абсолют, тому ми повинні вірити у нього”, „Розум людини. мов смолоскип, осяє Всесвіт”, „Люцифер Світозорий, син Світанку! Це він несе Світло ...”. Непосвяченим у синтез мартіністів та ілюмінатів членам нижніх ступенів Ордену (а їх всього є 13-ть) говорилося, що вищих ступенів посвяти не існує, а ім’я Великого Магістра Ордену всіляко замовчувалося.

"... Ілюмінатська хронологія (в котрій перший рік світла — "р.с." — відповідає чотирьохтисячному рокові до нашої ери за григоріанським календарем) веде свій відрахунок від народження Хун Муна, давньокитайського філософа-хаосиста (переддаоса), котрий відповідав на всі питання голосним вигуком: "Я не знаю! Не знаю!"... П'ять ілюмінатських пір року називаються Verwirrung, Zweitracht, Unordnong, Beamtennherrschaft та Realpolitik, кожна з котрих триває 73 дні. В ілюмінатському календарі, як у григоріанському і ерідіанському календарях, теж кожні чотири роки "зависає" один додатковий день ... Heiligefliegendekinderssheissetag, і в цей день виконуються ритуали .." . Крім того, вважається, що Вайсгаупта посвятив в ілюмінатство датський купець Кельмер, яким був, начебто, ніхто інший, як прибулий з Єгипту вчитель Каліостро Альтотас.
Мало хто знає, але кредитором Адама Вайсгаупта у його діяльності був єврейський банкір Ротшільд.

Послідовником секти мартиністів–ілюмінатів була й Женні фон Вестфален (von Westphalen; 1814–1881). Для неї, як дочки аристократа від другого шлюбу, яка не могла успадкувати титул і статки батька, надто привабливою стала доктрина соціальної справедливості баварсько-авіньонського Ордену ("... У церомонії посвячення в члени ордену, той, хто посвячує, говорить тому, кого посвячує: "Ось наша таємниця.... Якщо для знищення всього християнства, всієї релігії ми зробимо вигляд, що маємо єдино правильну релігію, пам'ятайте, що ціль виправдовує засоби і що мудрому для того, щоб робити добро, слід використовувати всі засоби, які негідник допускає, щоб творити зло"..." ). До нього вона втягнула свого друга дитинства (а потім і чоловіка) єврея–вихриста, автора драми "Оуланем" (назва — спотворене біблійне ім’я божого месії Еммануїла), адвоката Карла Генріха Маркса (1818–1883), учня протосіоніста-соціаліста Мойсея Гесса, та всіляко сприяла дружбі та співпраці його з масоном-"підмайстром", "найбільш визначнішим поетом пролетаріату", який "був неперевершеним у відображенні природної, здорової чуттєвості і плотської пристрасті" (за визначенням Ф. Енгельса), Георгом Веертом (пізнішим емісаром франкфуртських та лондонських масонів-grasshoppers в Латинській Америці та Вест-Індії, де навіть був радником гаїтянського імператора Сулука і раптово помер в 1856 р. в Гавані) та іншим мартиністом–ілюмінатом, англійцем німецького походження Фрідріхом Освальдом Енгельсом (1820–1895), автором езотеричного лібретто опери “Кола ді Ріенцо” (1840-1841) та окультної газети “Північна зоря”, пропагатором ідей ілюмінатів у середовищі англійських чартистів.

Вважається, що антицерковна позиція Вайсгаупта була породжена шоком, який виник внаслідок заборони в 1773 р. папою римським Климентом (під тиском монархічних урядів Франції, Іспанії та Португалії) ордену Ісуса (єзуїтів), ревним членом якого він був. В 1786 р. ілюмінати як агенти і симпатики Сполучених Штатів Америки були заборонені баварським урядом за підготовку скинення усіх європейських монархій і Ватікану. Багато ілюмінатів перейшло у просвітницьку організацію „Німецька Єдність” або емігрувало у північноамериканську католицьку колонію Віргінію (майбутній штат США Вірджінія), де заснували ложу, секції якої розкинулися по всіх інших штатах, а самі північноамериканські ілюмінати прийняли ім’я „якобінців”. Згідно з переданням, саме Адам Вайсгаупт був автором ескізу печатки США та піраміди зі „всевидячим оком”, Фенікса та прапора із 13 полос і 13 зірок.

В Йєльському університеті на поч. ХІХ ст. ілюмінати сформували секцію, відому як „Ложа Череп і Кістки”. До якої, зокрема, належать президенти США Дж. Буш-старший, Дж. Буш-молодший і В.Г. Тафт. Діяльність Ордену триває вже понад 170 років і храмовим ініціальним центром його є дивна садиба за назвою „Могила” (є підозра, що славнозвісний цикл „Лара Крофт: Розорювачка могил” демонструє для посвячених езотеричний рівень ініціальних обрядів). В своїй промові 4 липня 1812 р. ректор Гарвардського університету Джозеф Віллард відкрито звинуватив американських ілюмінатів-„якобінців” у тому, що вони стали причиною нової війни США з Англією на боці Наполеона.

Під час Громадянської війни у США „якобінці” виступили на боці Конфедерації, а в 1881 р. руками „народників” організували вбивство царя Олександра ІІ, який під час Громадянської війни відправив на допомогу Півночі величезний флот і цим зірвав плани „якобінців” щодо здійснення другої революції в США, а також підтримував „поміркованих” масонів типу банкіра Л. Ротшільда, через руки якого проходили всі російські залізничні позики.

Відомим масоном-ілюмінатом армії Конфедератів був бригадний генерал Альберт Пайк. Він був призначений Джузеппе Мадзіні главою всіх ілюмінатів США, видав у 1871 р. книгу „Мораль і догма” про масонський "шотландський" обряд.
В 1875 р. внаслідок загибелі під час грози кур’єра ілюмінатів з Франкфурта в Париж громадськості став доступний програмний документ ілюмінатів, відомий як „Новий Заповіт Сатани” („сатана” тут розуміється як противник існуючої християнської цивілізації), де визначалися основні шляхи до маніпуляції громадською свідомістю, а також створення лживих „відкритих” лож для обману істеблішменту.


Також на кінець ХІХ ст. дочірними ложами ілюмінатів стали ложі т.зв. турецьких "демне" ("перевертнів"), іудеїв-саббатіанців, які офіційно прийняли іслам, але зберігають обряди іудейської секти месії Саббатая Цві. Вихідцями з "денме", зокрема, були активісти молодотурецької організації "Єдність і Прогрес" та сам основоположник світської Туреччини Кемаль Ататюрк.


В кінці ХІХ ст. один з ілюмінатів-„якобінців” фінансист з Південної Африки Сесіль Родс проголошує свою мрію про грядуче створення Федерації народів всіх частин світу під єдиним урядуванням. Для цього створюється Фонд, який надає степендії для підтримання та виховання в необхідному дусі тисяч і тисяч талановитих молодих людей. Тільки у США серед них — державний секретар США Дін Раск, відомий економіст В.В. Ростов, сенатор і меценат Дж. У. Фулбрайт та величезна група високих державних чиновників та сенаторів, які заснували власні дочірні організації та фонди. Окрім того, найвідомішим степендіатом Фонду є ідеолог "празької весни" Давід Гольдштюкер, учнем і послідовником яког1о став колишній посол СРСР в Канаді та ідолог "перебудови" Олександр Яковлєв. До цього ж кола належить і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, який відкрито проголосив про створення "світового уряду" (США і Росія, виходячи з "нічийного" результату "холодної війни"). Зокрема, в Україні фулбрайтівським степендіатом є Юрій Андрухович, маючий один із основних впливів на духовність оточення та прихильників президента-банкіра Віктора Ющенка, затятого послідовника економіста-фабіанця Дж. Мейнарда Кейнса, автора доктрини „кінця невтручання” держави у вільне підприємництво (в одному ряду серед його палких послідовників – Беніто Андреа Муссоліні). Йшов на виборах Ющенко у єдиному блоці „Сила народу” з ніким іншим, як Соціалістичною партією ортодоксальногомарксиста Олександра Мороза (Сальвадор Альєнде, масон, 16-го ступеня, ініційований ложею Хірама № 65 і керівник місцевої чілійської ложі „Томас Моро”, світла пам’ять йому, досі у труні перевертається!).

Представник північноамериканських ілюмінатів банкір Бернард Барух внаслідок теракту агента балканського відділення ілюмінатів-„якобінців” „Чорна рука” Гаврила Принципа і розв’язаній через це першій світовій війні займає посаду Голови Комітету військової промисловості США і його статок збільшився з одного мільона до 200 млн. Долларів, а створений після війни в Швейцарії для виплати репарацій т.зв. Банк міжнародного валютного вирівнювання став приносити Ротшільдам величезні комісійні з конвертації валют. Аналогічно ставлениками ілюмінатів було нав’язано Німеччині карталь „ІГ Фарбен”, який став приносити гігантські прибутки як Ротшильдам, так і партнеру по картелю „Стандарт Ойл” (Рокфеллеру), а також таким монстрам капіталізму як „Дженерал Моторз” (Дж. П. Морган, через дочірні компанії „Форд” і „Опель”), ІТТ та „Джерерал електрік”.

Для безпосереднього впровадження ілюмінатських ідей було профінансовано Морганами та Рокфелерами і створено 21 липня 1921 р. Раду з міжнародних віднсин, а його органом став начебто „ліберальний” журнал „Foreign Affairs”. Серед засновників — майбутні Державі секретарі США Джон Фостер Даллес і Крістіен Гертер та директор ЦРУ Аллен Даллес, автори статуту Ліги Націй.

В червні 1991 р. у німецькому містечку Санд на зустрічі елітарного Більдербергського клубу Девід Рокфеллер заявив: „... Світ сьогодні більш досконалий і більш прихильний до створення єдиного світового урядування... Наднаціональна влада інтелектуальної еліти та світових банкірів більш приваблива, ніж право народів на самовизначення, котрого ми дотримувалися протягом віків” . З цією метою виступає геополітик Фр. Фукуяма з програмною декларацією апофеозу світовому ілюмінатству „Кінець історії”.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments