Валентин Мороз: Збільшувати націоналістичний потенціал України

Ті люди, які панували в комуністичну епоху, залишились на своїх позиціях. Це цілком закономірно(...)
Вони мають добрий навик бути адміністраторами, керувати, створювати клани, кліки. Вони мають те, чого не мають демократи, які або сиділи в таборах, або сиділи десь собі збоку (...)

Нічого на світі не буває просто так: за будь-якою структурою мусить стояти столітній досвід. Так, ми живемо в епоху пізнього комунізму, який поступово переростає в ринок. Виявилось, що для тих структур, які ми називаємо демократичними, не досить, щоб зіпхнути цей пізній комунізм з арени.(...)

Знову ж таки: я не мушу видумувати Америку, відкривати порох. Історія має давній досвід. В такі критичні епохи виходом може бути тільки націоналізм (...)

Настав час, коли на перший план вийшло завдання; націоналістичний потенціал України. По-перше, збирати його, по-друге, творити його, щоб він був достатній, аби взяти в руки українську політику.
Те, що ми сьогодні бачимо і на мітингу, і тут, в залі – це створення, поступове створення культу української сили. Чужі сили завжди хотіли бачити українця як таку собі плакальну і нарікальну постать. Кажучи простою мовою, бачити українця “розмазнею” (...)

Епоха Святослава. Він не чекав, коли прийдуть до нього. Українська історія творилась на чужих полях. Товклися не в Україні, нищили не Україну, а навколишні держави. Оце була політика великодержавна. Ми тоді творили, а не нами творили. Сусіди були матеріалом. Відродити цю епоху! Відродити цю людину(!!!)

Ми маємо Українську державу. Але задумаймося; що це таке? Ми маємо Україну як юридичну, територіальну структуру. Але ж цього не досить. Нам потрібна Україна як національно-самостійна структура. її ще треба створити. Що я маю на увазі? Приклад: Америка – велика й ніби горда. Чи там американець панує? Ні. Абсолютно без емоцій, позитивних чи негативних, кожна людина, трохи поживши там, скаже: “Там керує сіонізм”. Американець має авто і хату. Це йому забезпечили, це не забирають, щоб він не бунтувався. А керує сіонізм. Можливо, колись пізніше буде інакше, а зараз так є. В Америці концепції Сціборського, що націократія – це режим панування нації в своїй державі, – цієї концепції там нема.

Інший приклад – Японія. Туди чужому ввійти місця нема. В Японі панує японець. В Японії панують японські інтереси. Те, що ми ще повинні створити (...)