Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

Олена Семеняка: Про трагедію і про перемогу Дивізії "Галичина"

Оригинал взят у falangeoriental в Олена Семеняка: Про трагедію і про перемогу Дивізії "Галичина"

http://falangeoriental.blogspot.com/2014/04/blog-post_28.html

Ернст Юнгер - це людина, яка починала з того, що відмовилася від пораженчества і жалю з приводу участі й програшу німців у першій світовій війні, не кажучи про "махровий матеріалізм" писак-пацифістів на зразок Барбюса. "Війна - наш батько, він зачав нас в окопах...", "Тільки побачивши силу матерії, ми зрозуміли силу ідеї, тільки побачивши плідність жертви, ми зрозуміли цінність людини і відмінність рангів між людьми...", - тобто має сенс тільки ідея і субєктивна диспозиція солдата-воїна, його готовність виносити власні духовні трофеї з горнила війни.

І навіть з поправкою на ще трагічніший досвід вояків дивізії "Галичина" повністю приєднуюсь до висновків Ігоря Загребельного: "Хлопці, котрі зголосилися до Дивізії, не читали Ґенона або Еволу. Напевно, навіть Шпенглера читали лише одиниці. Вони не роздумували про Калі-югу та консервативну революцію. Вони просто були християнами, українцями, європейцями, чоловіками і робили те, що мали робити. Робили у простоті серця, у вірі і любові. Вони боролися за вільну Вітчизну та християнську Європу. Чи мали рацію лідери підпілля, котрі засуджували створення Дивізії? Спірне питання. Чи вдалося дивізійникам здобути державність? Не вдалося. Чи дала їхня збройна боротьба якийсь «практичний» результат? Безперечно, адже та ж сама Битва під Бродами значною мірою затримала більшовиків, а це дало змогу багатьом цивільним українцям евакуюватися і таким чином врятувати себе від орди. Та найперша заслуга дивізійників – це те, що вони просто вірили і боролись, адже, як слушно зауважував о. Нагаєвський, «Жертву полеглого вояка класифікує ідея, за яку він віддав своє життя, а не виграна війна. Воєнне щастя змінливе, і той, хто програв учора, може виграти завтра» (http://zentropa.net/teksty/diviziya-galichina-tragediya-odnogo-hrestovogo-pohodu.html).

Вояки, що загинули, зупиняючи московські танки під Бродами чи очищуючи Словенію від тітовських банд, не просто загинули – вони згоріли так, як згорає у земній атмосфері метеорит. Занадто чужою була для них «атмосфера» війни, що тривала між чужими імперськими центрами, між трьома базовими ідеологіями Модерну. У цьому полягає трагедія Дивізії «Галичина», у цьому полягає її перемога.
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments