April 15th, 2005

Я Африка

Війна Традицій

БОЛЬШЕ - ТУТ: http://www.mesogaia.il.if.ua/atlant.htm
Платон повідомляв у своїх діалогах, що імена родоначальників атлантів його предок Солон витлумачив по-грецьки тому, що його інформатори-єгиптяни, у свою чергу, "пояснили" їхні імена по-єгипетськи. Отже, нам не відоме автентичне ім"я Атланта та його нащадків - атлантів. Але Платон наводить атлантичне (тубільне) ім'я брата-близнюка Атланта. Це - Гадір. Ще в часи Платона воно було зрозуміле грекам , бо позначало землі на березі Атлантичного океану (тепер - місто Кадіс або Гадейра на півдні Іспанії),фінікійську колонію. Навпроти Гадіра, але вже на африканському березі Атлантики, розташоване місто Лараш, що древніми називалося Лікс. Римляни наділяли це місто епітетом "вічне місто" (!) та шанували в ньому могилу Геркулеса, а фінікійці знали його під іменем "Мак Семес" - "Місто Сонця". Археологічні пошуки виявили тут могутню мегалітичну культуру сонцепоклонників (якими, згідно з Платоном, були й атланти). Це дало підстави відомому етнологові - мандрівникові Т. Хейєрдалу вважати, що саме Лікс був праобразом платонової Атлантиди - звідси прямо відкривається шлях до великого континенту: від міста Лікс бере початок океанська течія, що спрямовується чітко на захід, в бік Мексиканської затоки (Хейердал Т. Древний человек и океан / Перев. с англ. - М.: Мысль, 1982. - С. 54).

Солон витлумачив по-грецьки ім"я Гадір як "Евмел" - "Маючий овець", господар - вівчар. Цікаво зауважити тут, що іншим сином бога моря Посейдона, як і Гадір - Евмел, володарем стад овець був одноокий кіклоп Поліфем ("Багатоголосий"). Чи не можна припустити тотожність цих двох міфічних персонажів ?

У часописі "Кур"єр ЮНЕСКО" (1990 р., № 7) секретар Іспанської Королівської Академії баскської мови, етнограф Хосе М. Сатрустегі наводить міф жителів Піренеїв басків про помсту Неба. Згідно з ним один одноокий кульгавий пастух овець образив місяць Березень за його надто сувору погоду. Обурений Березень вирішив відомстити, але був вже останній день цього місяця. Тоді він випрохав у місяця Квітня позичити йому два з половиною дні та влаштував сильну бурю, внаслідок чого ріки та ручаї вийшли з берегів і стадо овець необачного одноокого пастуха загинуло. Під час спроби врятувати хоч би одного барана, тварина з переляку рогом вибила своєму рятівникові його єдине око. Ось чому пастухи бояться перших днів Квітня, позичених колись Березневі.

Чи не є цей баскський міф про природний катаклізм відгомоном про жахливий потоп, внаслідок якого загинула могутня цивілізація Атлантиди, а порятувалися лише пастухи високо в горах (як Піренеїв, так і Канарських островів) ? Чи не є герої цього переказу образом "братньої" атланам цивілізації, котра процвітала на теренах Піренеїв до приходу туди індоєвропейців ?

Германські саги розповідають про сліпого бога Хьодра чи Хьода ("Борець"), сина могутнього бога Одіна. Хьодр вбив світлого бога Бальдра прутом омели, котрий підсунув йому в руку бог-ошуканець Локі (від фінн. "лоухі" - "скеля, гора", або дав.-ісланд. "логі" - "вогонь"). Вважається, що Локі у міфах згадувався як брат - близнюк Одіна, а Хьодр - це сам Одін як втілення "сліпої довірливості" брата. З міфологічних текстів причина сліпоти Хьодра не відома, але допускаємо, що осліп він через наближення до "космічного Вогню", і не без допомоги лукавого брата. Пізніше, у переказах датчан, образ Хьодра трансформувався у героя Хаддінга ("Могутній борець"), якому сприяє сам бог Одін у личині одноокого старця (до речі, за іншими міфами, Одін обміняв своє одне око на джерело мудрості). Одночасно Хаддінг вважався земним втіленням бога Ньйорда (Нертуса), аналога грецького Геркулеса, а його брат-близнюк Фрото ("Мудрий"), за царювання якого на землі був "золотий вік достатку", - втіленням сина Ньйорда Фрейра. Фрейр - Фрото став родоначальником мореплавців, але його морська імперія загинула від навали морських полчищ демонічного конунга Мюссінга.