?

Log in

No account? Create an account

June 13th, 2006

Jun. 13th, 2006

БОРЕЯ І ГІПЕРБОРЕЯ

Р. Генон та його послідовники приймають первинне значення імені Борей (саме як "Вепр, Боров" (санскр. "варахі"), а його епоха — Швета-Вараха-Кальпа ("Білого вепра цикл") (Борей у греків — бог північно-східного вітру; пор. бретон. Biz "північний схід" та слов. "біс" з фольклорним кабанячим рилом). Як на нас, слід зауважити, що у індуїзмі у божественної пари Шіви та Парваті крім Ганеші (Піллаяра) та Сканди (Катарагамана, Картікейя) є ще два молодших сини — Бхайрава та Вірабхадра. Саме Бхайрава найбільше шанується серед нижчих каст. Йому посвячено багато вівтарів, розташованих у садах і часто біля узбіч доріг під старими деревами. Віруючі вважають Бхайраву сильним, могутнім та відважним, а тому звертаються до нього за допомогою. Вірабхадра тисячорукий та тисячеголовий, дуже жорстокий бог, тому любовью не користується, але шанувати його необхідно. За іншою версію, він народився з рота Шіви для того, щоб зруйнувати жертвопринесення Дакші. Аналогічно Бхайрава ("жахливий") був народжений, щоб відомстити Брахмі, з чола Шіви (пор. з грецькою Афіною, народженою з голови Зевса!), він — чудовисько з величезними іклами, підперезаний черепами та зміями. В той час протилежним Бхайраві є Вараха ("Вепр") як третя аватара Вішну, який мстить демонічному володарю світу Хіраньякші за те, що той утопив землю в океані. У поєдинку, який тривав тисячу років, Варахі вбив демона і підняв з дна океану землю на своїх іклах. Грецьким аналогом Варахі як сили, здійснюючої світовпорядкованість, є гекатонхейр Бріарей, син Урана і Геї, сторож полонених в Аїді титанів. Коли боги-олімпійці повстали проти самого Зевса, богиня Фетіда (Тетія) привела на допомогу Бріарея, за що він був одружений на дочці Посейдона (Гесіод, "Теогонія", 817-819). Бріарей був володарем казкової країни Егеї (люди називали його Егеон, Aigaion), Овідій називає його морським божеством, він вважався винахідником військових кораблів. З невідомих причин він змушений був втікати з цієї країни (натяк на її затоплення?) у анатолійську Фрігію. Таким чином, змішувати образи Варахі-Бріарея та Бхайрави-Борея в образ Варахі-Борея є невірним.

_____________

греческий АПОЛЛОН = арийский ВЬЯСА

Факт народження Аполлона та Артеміди таємно та на навмисно створеному для цього острові. наштовхує на паралель з народженням ведичного мудреця Вьяси ("розчленувач, складач, редактор"), редактора Вед, автора "Махабхарати". Він народився таємно на острові, звідки його ім’я Двайпаяна ("Острівний"). Його батько — мудрець Парашара (син мудреця Шакті від Адрішьянті і внук Васіштхи), а матір — Сатьяваті (пор. з назвою щасливого віку — Сатьяюга), дочка царя рибалок (!). Власне як епітет "Сатьяваті" використовується щодо войовничої богині Калі. Також міфічний персонаж Сканда-Картікейя, син Дурги, мав епітет "гуха"(guha) — "народжений в таємному місці". Аполлону і Артеміді як братові й сестрі індійською паралеллю будуть Маться ("риба") і Сатьяваті. Якщо перший був аватарою Вішну, який врятував під час всесвітнього потопу Ману (автора "Законів Ману"), то друга — аватара богині Калі, мати вищезгаданого редактора "Вед" Вьяси. Матір’ю Матьсі та Сатьяваті була апсара Адріка ("риба"), а батьком — напівбог-васу, цар Чеді Упарічара (uparicara ~ ст.-слов. "упырь").

NILUS

Интересная статья о Сергее Нилусе (НЛО, 2006, №2, С.385-391), вторым в России опубликовавшего "Протоколы сионских мудрецов" (ранее лишь напечатанные в газете Крушевана "Знамя", 1903, 28.08-7.09). Муж фрейлины императрицы Е.А. Озеровой. На свадьбе его родителей шафером был И.С. Тургенев. Одно время был на судебной должности в Симбирске и Ереване. За расскрытие еврейского заговора был поддержан св. Иоанном Кронштадтским.

О ТАНЕ

frikka
Классический балет (танец на пальцах) и индийский танец (танец рук) - вот прямое воплощение духа, вот непосредственное приближение к небу.
С.Б. ВЕСЕЛОВСКИЙ ОБ ОПРИЧНИНЕ

"... Изучив синодик опальных, "Тысячную книгу" и "Дворовую тетрадь" (документы. связанные с военной службой высшего слоя дворянства - государева двора), С.Б. Веселовский пришел к нескольким важнейшим выводам. Во-первых, опричнина не имела целью разрушить княжеское землевладение; во-вторых, основными жертвами опричнины являлись вовсе не бояре и крупные феодалы, а рядовые провинциальные дети боярские, низшие слои класса служилых землевладельцев; в-третьих, опричники вовсе не были худородными людьми и "мужиками" - историки, приписывавшие Грозному несвойственный ему демократизм, глубоко ошибались - опричный двор по своему составу не отличался от старого государева двора... Исследовав состав территорий, вошедших в опричнину, веселовский пришел к выводу, что на них не было следов ни удельного, ни крупного вотчинного землевладения..., она действовала против отдельных лиц, а не против сложившегося порядка. Таким образом, мы имеем дело не с борьбой классов или логическим социальным шагом, а с безумной тиранической идеей. Ученый обратил внимание, что пресловутая концепция борьбы старого "боярства" и нарождавшегося "дворянства" основана изначально на посланиях самого грозного царя, изобилующих сетованиями на "измену боярскую"..." (НЛО. 2006, №2, с.138-139)


С.Б. ВЕСЕЛОВСКИЙ ОБ ФАШИЗМЕ
"...К чему мы пришли после сумасшествия и мерзостей семнадцатого года? Немецкий и коричневый фашизм - против красного. Омерзительная форма фашизма - в союзе с гордым и честным англосаксом против немецкого национал-фашизма. миллиона два белоэмигрантов в недоумении. Осоюзиться с опломбированным вагоном? И Ст.? никогда!... Рядовое быдло остается по-прежнему быдлом, навозом и пушечным мясом для авантюриистов всех мастей..." (20 января 1944 г.) (НЛО, 2006, №2. с.142-143)
Академик-"физиолог" И.П. Павлов - предтеча ДПНИ ?

"... Илья Муромец - выдержанный, тяжел на подьем, он рассматривает врага, чтобы пойти напролом. Добрыня Никитич - импульсивен, рвется вперед, не раздумывая, в битву идет напрямик. Алеша Попович - он уже все смекнул, понял, что грозит опасность, и думает, как бы лучше её обойти. кстати, он не только хитроват, но и франтоват.... Какая мощь! Три русских богатыря! Русь! А? Ведь в них все мечты нашего народа. Муромец защитил нашу землю от татар. Добрыня защитил от Батура. Алеша победил Тугарина Змеевича - азиатских кочевников. Разве это не мечта русского народа - бороться с врагами, не пускать их к себе" (Павлов В.И. встреча Горького с Павловым // И.П. Павлов в воспоминаниях современников. Л., 1967. С.353; Розенталь И.С. Иван Петрович Павлов и искусство // Там же. С.201)
"Миф - это вымысел. Вымыслить - значит извлечь из суммы реально данного основной смысл и воплотить в образ - так мы получим реализм" (М. Горький, из речи на Первом съезде советских писателей,М., 1934, С.10)
На латыни
mannubalista ignivoma - ружье
tormentum plumbivovum - пушка
pyrobolum atomicum - атомная бомба
aeronavium incursio - воздушный налет
civilium ordinum inter ipsos dimicatio - классовая борьба
aequaendorum bonorum fautor - социалист
bona publicare - национализировать
bonorum aequatio - бесклассовое общество

АВСТРАЛОЇДИ У ЄВРАЗІЇ

АВСТРАЛОЇДИ У ЄВРАЗІЇ

В брахманізмі Рудра вже став вважатися функцією Шіви ("... Число 7 ... sheva давньоєврейською ... дуже близьке до імені індуїстського бога Шіва!" ). Останній субстратного походження, і деякі дослідники прийшли до висновку, що триликий оленячерогий Шіва (індоєвропейці-хетти витлумачили його ім’я як siunas-mis “Бог мій”, а сусідні їм хуррити переклали вже як Іррупі – “володар мій”), сидячий у позі йога, був привнесений в Індостан мігрантами-«негроїдами» з Сомалі або Зімбабве (в Єгипті він став відомий як ітіфаллічний бог Мін, пов’язаний з “духом зерна”) . Нащадки цієї раси — кхонди, гонди, ораони, янаді, пенья, курумба та багато інших — відрізняються від решти мешканців Індостану низьким ростом, дуже темною шкірою, кучерявим волоссям, широкими носами, великими очима з чорною райдужною оболонкою та повними губами і великими зубами (т.зв. «індостанські австралоїди») . Зокрема, лінія круглих хатин африканського типу пересікає землі Центральної Індії із заходу на схід, де закінчується на Андаманських островах Бенгальської затоки, населеної пігмеями. Проте саме цей расовий тип австралоїдів 30 тис. років тому населяв всю територію Південної та Південно-Східної Азії та сухопутним мостом заселив Австралію. Власне австралоїди винаходять керамічний посуд, бумеранг, духову рушницю, відомий тепер індійський танець катакхалі . Вони виготовляли тонкі пластинки (довжиною від 1 до 3 см) з призматичних нуклеусів за допомогою віджимної техніки. Ці пластинки переоформляли у різні знаряддя геометричних форм (півмісяці, трикутники, трапеції) і використовували у якості вкладишів у складених знаряддях. Останні виготовляли винятково з кремнистих порід (крем’янисти сланець, халцедон, агат), з кварцю і лідіту. Ареал їх поширення охоплює власне Східну та Північну Африку (вони з’являються щонайперше 40 тис. років тому в Кіренаїці) та Індостані, але в Австралії, заселеній мезолітичною людиною, вони не були відомі . Цікаво, що і на Індостані, і в Австралії шанують божество-дарителя води зі схожими іменами — Варуна і ВарРуна.
Цікаво, що представники цього расового типу також населяли як південноєвропейський оріньякський шар, так і у мезоліті Передню Азію (зокрема, Палестину), де зазнали метисації з довгоголовими середземноморцями-«протохамітами» (додинастичний Єгипет бадарського періоду), прийшлими із закавказько-прикаспійського регіону, та створили оригінальну натуфійську культуру (Ваді-ен-Натуфе на північний захід від Ієрусалиму), датовану VI-IV тис. до н.е. Також на основі палеоантропологічного матеріалу, вчені зробили висновок, що населення Малайї V-IV тис. до н.е. належало до великої негроїдно-австралоїдної (екваторіальної) раси. Надалі воно було асимільоване аустроазіатами (мон-кхмери) та австронезійцями (малайо-полінезійці; за І. Дайєном (Dyen I.), єдина праавстронезійська мова існувала ІІІ тис. до н.е. в Західній Меланезії, на Новій Гвінеї, островах Бісмарка і Соломонових), в результаті чого виникли оригінальні цивілізації, відповідно, у першому випадку, семангів та сеноїв, а в другому — джакунів.
Значна частина австралоїдів Індії була асимільована прийшлими як зі сходу аустронезійцями (протомунда, протокхасі)-носіями "культури мідних скарбів та жовтої кераміки", так із Північного Пенджабу та Північного Белуджистану кочівниками-скотарями, предками дравідо-еламітів (археологічні пам’ятки їх прабатьківщини — Ваді-ет-Тахуне, Ієрихон і Мегіддо в Палестині, з 4700 р. до н.е.) . Дравіди своїх попередників в Індії називали "лучниками" ("віклавар"), від чого походить назва "бхіли", носії якої населяють Бхілвару, Мадхья-Прадеш, Гуджарат і Раджастхан. Їм споріднені інші австралоїдні етноси (кола, бадага, кхарва, малаян, наїка, дубла, гаміта, дханка та ін.) . У ведичних текстах ці австралоїди, які переняли саме індоарійську мову, називаються "нішада" і визначаються як каста, що походить від шлюбу брахмана і шудріянки. Як зауважує О. Мень, доктрина реінкарнації душі, яка сповідується тільки релігіями Індії і якої, проте, не знали світлошкірі ведичні арії, була запозичена індоаріями та дравідами у доарійського і додравідського населення, з яким "етнічно споріднені" (sic!) австралійці, в яких дана доктрина сильно розвинена і є всезагальною, в той час як невідома у "аналогічно примітивних" полінезійців, веддів, бушменів, пігмеїв Африки.
Представники бореальної (ностратичної) спільності були типовими європеоїдами, північної скандинавської підраси ("масивні північні європеоїди-кроманьйонці") . З Таймиру вони колонізували території на захід (Кольський півострів і Скандинавія, Пообсько-Іртишська рівнина), на південь (на Обь та Іртиш), а звідти — на південний захід (аж до Понтійського шельфу), та схід (на Лєну, Індігірку, аж до Камчатки, Чукотки та Америки). Можливим це розселення було саме славнозвісною Великою Трансевенкійською тропою, що йде вододілами рік від Саян через Ангару і Лєно-Єнісейським межиріччям з півдня на північ через плато Путорана та йде далі на Таймир і в гори Бирранга . Саме в районі Таймиру, на 77,4 градусу північної широти спостерігається засвідчене у "Ведах" на прабатьківщині аріїв явище тривалості полярної ночі протягом ста діб .
Cаме носіями праіндо-європейських діалектів були представники культур пост-маглемозе, які просунулися на схід з берегів Балтійського і Північного морів аж до Приазов'я (де сформувалася на V тис. до н.е. маріупольська спільність). В Приазов'ї відбулася консолідація індо-європейців у потужну скотарсько-мілітарну силу (за Л. Залізняком — Ю. Павленком). Саме тоді й виник етнонім "арії" з бореального кореня H-R-, значенням котрого було "хоробрий" ("той, що харчить як звір"): санскритське hAR-yaka — "хоробрий", "доблесний"; древньоіранське AiRe - "хоробрий", фінське HuR-ja - "неістовий, "відважний", UR-ho - "хоробрий", "герой", HaR-taus - "усердя"; нанайське AR-da - "доблесний"; маньчжурське AR-cha - "йти назустріч зверові"; грецьке AR-istos - "ліпший", "доблесний", "хоробрий", AR-eithoos "атакувати" .
Відбулася консолідація протоаріїв не без контактів (а то й ідеологічного впливу) лісостепових неолітичних носіїв праугро-фіннської спільності (наприклад, самоназва праіндо-європейців мала в праугро-фінів принизливе значення: суч. фінн. orja "раб, слуга"), сформованої на базі східної групи верхньопалеолітичної свідерської культури Полісся ІХ тис. до н.е. (за В. Сафоновим, її значно пізніше відгалуження-"колонія" — т.зв. тахунська культура, докерамічний неоліт В Сірії та Палестини VIII-VI тис. до н.е. і її представники сусідили з автохтонною натуфійською культурою, в якої в 7200 р. до н.е. захопили фортецю Ієрихон).
БЫЛИ ЛИ ПИКТЫ ИНДЕЙЦАМИ?
Дослідник А.В. Ільїн у праці "Геоморфологія рельєфу Атлантичного океану" констатує, що внутрішня будова рельєфа височини Роккол свідчить про занурення великої частини материка на північний захід від Британського острова. Про те, що північноамериканські береги з’єднувалися з Європою посередництвом Гренландії та Ісландії, а також сухопутним мостом між ними (умовна назва — Terranova або "поріг Томпсона" — лінія Гренландія-Ісландія-південна Норвегія), свідчать однакові види тварин, мешкаючих на півночі Європи та на півночі Америки .
В 1925 г. было разгромлено в ССCР "Орден русских фашистов". Глава Ордена - поэт Алексей Ганин и еще шесть его человек были расстреляны, а поэт Борис Глубоковский (из теософско-имажинистского окружения Есенина) был арестован. Об организации он изложил в дальнейшем в романе "Путешествие из Москвы на Соловки". За активную просветительскую работу среди заключенных (работу в драмтеатре Соловков, всесте с Д. Лихачевым и Б. Ширяевым) освобожден был досрочно, отсидев 8 лет. Его снова приняли в Московский Камерный театр, где он вскоре умер от передозировки морфия.

ВСЕМ ЧИТАТЬ ПРАВДУ ОБ ЮЗЕРЕ ЖЖ КИРИЛЛЕ ФРАЛОФФЕ!
kirillfrolov
Петр Ильинский
КАЗЯ-БАЗЯ: О БОЛЬШОЙ ШОВИНИСТИЧЕСКОЙ ГАДИНЕ
http://www.narratif.ho.com.ua/frolov-gadina.htm
БУДУЩЕЕ БЕЛОГО МИРА

Наш доклад на конфернции: Рачев А. (Болгария), Гуцуляк О. (Украина). Метаполитический фронт белого движения
http://www.mesogaia-sarmatia.narod.ru/wordowo/rachev01-1.doc




antonra
По инициатива на руското метаполитическо издателство АТЕНЕЙ и руското поделение на ЕВРОПЕЙСКИТЕ СИНЕРГИИ на 08 и 09 юни 2006 година в Москва се състоя международна конференция под надслов "БЪДЕЩЕТО НА БЕЛИЯ СВЯТ".

Предмет на докладите от Конференцията бяха - общите корени, традициите интересите на народите от индоевропейски произход, но най-вече съвременната биополитика и расология. В Конференцията взеха участие такива известни мислители и изследователи като Гийом Фей(Франция), Пиер Кребс(Германия), Галина Лозко(Украина), Дейвид Дюк(САЩ), Герхох Райзегер(Австрия), Хосе-Мария Алварес(Испания) и много други. От руска страна взеха участие с доклади - расологът Владимир Авдеев, писателите Павел Тулаев, Анатоли Иванов, Александър Севастиянов. България бе представена с доклада на русенския народоизследовател Антон Рачев и украинеца Олег Гуцуляк -МЕТАПОЛИТИЧЕСКИЯТ ФРОНТ НА БЯЛОТО ДВИЖЕНИЕ.
Конференцията се състоя в актовата зала на Международния фонд за славянска писменост и култура. След приключването й се състоя тържествена вечер с участието на делегатите от Конферецията. На всеки делегат бе дадена думата за финални реплики и възможност да сподели с московското гражданство впечатленията си от тази проява в руската столица. Тържествената вечер завърши със симфоничен концерт на Държавния Академичен Руски Оркестър БОЯН.
Във връзка с провеждането на Международната Конференция на Новите Десни в Москва, издателство АТЕНЕЙ под ръководството на неговия директор - испанистът Павел Тулаев, направи презентация на брой 7 на международното метаполитическо списание със същото име.
http://antonra.livejournal.com/2928.html
С.А. ГУРУЛЕВ
ИДЕИ РАСИЗМА И АРИЙСТВА В РОССИИ
http://www.loveyourace.front.ru/russia.html

Идеи расизма, в частности, арийства, нашли в России благодатную почву в первой четверти ХХ века. Революции 190 и 1917 гг. (февральская и октябьская), послевоенная разруха хозяйства, последовавшая затем ожесточенная братоубийственная гражданская война - все это определило значительный разброд и хаос в советской России, как в общественной жизни, так и в умах. Большевистский режим успевал следить лишь за действиями явных врагов. Цензура, особенно жесткая, подобная введенной в стране позднее, после 40-х годовы, отсутствовала. В 20-х годах в стране печаталось многое, что в последующем большевистская пропаганда замалчивала. Таковыми были, в частности, идеи расизма.

Не преследуя цель дать обзор истории зарождения и распространения расизма в России, ограничимся несколькими примерами. В конце ХІХ - начале ХХ в. антропологию и этнографию народов Средней и Центральной Азии изучал Г.Е. Грумм-Гржимайло (1960-1936). Почетный член двух географических обществ - Российского и Нидерландского, он в период с 1920 по 1930 гг. являлся вице-президентом Географического общества СССР. Его многочисленные и объемистые труды выходили в России в период с 1890 по 1930 годы. Приверженность идеям расизма волне определенно им высказана в трудах, изданных в советские годы. Он ставил своей целью найти исторические, антропологические и этнографические доказательства существования в прошлом белокурой расы, господствовавшей над народами других рас. отмечая, что является сторонником идей Г. Лебона о неравенстве человеческих рас, он писал: "... высказывавшееся неоднократно положение о равенстве людей и рас как нельзя более ошибочно". Белокурую расу Грумм-Гржимайло усматривал в так называемых динлинах, некогда служивших в качестве гвардии, по его данным, при дворе китайских императоров. раса, к котоой принадлежали динлины, некогда имела обширное распространение в Азии и была родственна европейцам. Динлины, по мнению Грумм-гржимайло, были высокого роста, могучего телосложения, с белым цветом кожи, с кавказским типом лица. "Динлины хотя и жили деревнями, окруженными пашнями, но вели полуоседлый. полубродячий образ жизни, так как охота составляла всегда главнейший промысел". Они были искуссными литейщиками и посредственными гончарами. Потомками динлинов в Азии он считал хакасов, шорцев, енисейских остяков (кетов), отчасти киргизов. Другие историки потомков динлинов, не гоаоря об их расовом типе, видят в кипчаках (куманах или половцах), известных по истории Южной Руси, и в сибирсках киргизах.

Как современники, так и в последующем советские исследователи, занимавшиеся антропологией, археологией, этнографией и всеобщей историей, мало ссылались на труды Грумм-Гржимайло именно по причине его откровенных расистских убеждений. Исследователи из национальных республик СССР эти труды игнорировали по той же причине. Указание на расистские взгляды Грумм-Гржимайло можно найти лишь в отдельных научно-популярных публикациях.

Идеи арийства поддерживали российские академики - историк-востоковед С.Ф. Ольденбург (1863-1934) и историк-антиковед М.И. Ростовцев (1870-1952). Оба они оказали большое влияние на формирование взглядов русского поэта А.А. Блока, который со временем пришел к осознанию особой близости индийской и русской культур, к единой концепции арийства. Нельзя не заметить, что идеи расизма ("арийства") в данном случае применялись к новой послереволюционной России, которая рассматривалась в качестве нового, третьего мира.

prussian_victory



Lynx and Lamb Gaede of Prussian Blue -- who will be playing at the National Vanguard Florida event this weekend -- now appear in a strikingly beautiful new music video.
PRUSSIAN BLUE'S NEW VIDEO, "Victory Day," is a real triumph for twin 12-year-old talents Lamb and Lynx Gaede, and also for producer Michael Murrey, who has done a very sensitive and artistic job of bringing these young artists' work to life. Instead of creating a "story line" for the visuals (which, in the case of some music video producers, often has little or nothing to do with the performers' or songwriter's vision), Mr. Murrey has placed the girls in lovely natural settings, in traditional European clothes and classic dresses that perfectly bring out their inner and outer charms. The video also conveys a sense of tradition and racial rootedness.

Murrey lets the twins have some fun on camera, too, which adds to the poignancy of the song without at all taking away from the seriousness of the message. The girls' baby sister Dresden appears, too -- and emphasizes the sacred chain of our race's life that all pro-White activists hold close to our hearts.

In short -- download this video and spread it far and wide! It cannot fail to charm the socks -- and the stereotypes -- off anyone who sees it. We thank the entire Gaede family and Mr. Murrey for making this initial music video available to National Vanguard readers for free. We are sure that many thousands will support their future audio and video productions, considering the high quality of this initial piece.

Latest Month

November 2019
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner