?

Log in

No account? Create an account

February 22nd, 2007

Гадаємо, легенда про Біловоддя пов’язана також як із наявністю значної кількості несторіан в улусі Джучі ("Золотій Орді"), так і з фактом, що західна його частина, "лівий фланг" називався Ак-Орду ("Біла Орда"; права частина, тобто східний фланг, відповідно — "Кок-Орду", "Синя Орда"). Спочатку Біла Орда займала Поволжжя, а після 1243 р. перемістилася на Північний Кавказ. Біла Орда була віддана під порядкування Берке, який від бухарського шейха аль-Бахерзі прийняв іслам, проте продовжував політику віротерпимості, зокрема жителі руського кварталу у Новому Сараї мали свої церкви, був покровителем зодчих та митців. Його невідомий на ім’я син був вилікуваний ростовським єпископом Кирилом, після чого той, вірогідно, прийняв чернечий постриг, і через це, як вважається, ординські родоводи про нього нічого не говорять. В 1255-56 рр. ханом всієї Золотої Орди був син Бату (Батия) Сартак, який спочатку володів улусом на правобережжі нижньої течії Волги з половецьким населенням і перебував у дружніх контактах з Олександром Невським, допомігши тому стати старшим серед володимиро-суздальських князів.

В історіографії Сартак наділений епітетами "гонителя мусульман" та "християнина". За Абу-л-Фараджем, Сартак навіть був посвячений у сан диякона. Чутки про християнство Сартака й сподвигли французького короля Людовика ІХ відправити до монголів посольство Г. де Рубрука в 1253 р., який, проте, отримав з вуст особистого секретаря хана несторіанина Кояка попередження: "Не смійте говорити, що наш хан — християнин; він не християнин, а монгол". За версією Кіракоса Гандзакеці, хан Сартак був отруєний представниками мусульманської партії Берке. Також віронетерпимий та ісламізатор хан Узбек, проте, дозволив своїй сестрі Кончака прийняти православ’я під іменем Анни і одружитися з московським князем Юрієм Даниловичем. Також не настояв він і на прийнятті ісламу своєю дружиною Баялун-хатун, візантійською принцесою. З візантійською принцесою Євфросинією (Чабі, Джані), дочкою Михайла Палеолога, був одружений один з улусбеків Ак-Орди мусульманин Ногай. Старша його дочка була видана заміж за смоленсько-ярославського князя Федора Ростиславича Чорного.

Відомо також, що нащадків у хана Сартака не було, а мав лише одну дочку, яка прийняла православ’я під іменем Феодори і була в 1257 р. видана заміж за білозерського (з 1277 р. – ростовського) князя Гліба Васильовича (пом. 13.12. 1278 р.), якому народила трьох синів — Дем’яна, Михайла і Романа.

У Кирило-Білозерському монастирі у глибокій старості помер (16.01. 1616 р.) Семен Бекбулатович (Саїн Булат) з династії астраханських ханів. Був правителем залежного від Москви Касимівського улусу (з центром у Городку Мещерському на р. Ока), якого Іван Грозний спочатку зробив замість себе великим князем (1575-1576 рр.), а потім тверським князем (1576-1596 рр.), пережив опалу за часів Бориса Годунова і примушений прийняти чернецтво Лже-Дмитрієм І. Останній касимівський хан Сеїд-Бурхан прийняв християнство під іменем Василя і переселився у Москву. З причини, що прямий спадкоємець Сеїд-Бурхана, всі нащадки якого були християнами, загинув під час стрілецького бунту 1682 р., ханство було приєднане до Росії.

Вірогідно, що в середовищі охрещених татар існувала легенда про короткотривале праведне царювання в Орді їхнього знаменитого єдиновірця.
"Біловодський здвиг" в середовищі християн Алтаю в кінці ХІХ ст. породив в середовищі тубільного населення на початку ХХ ст. нову, синкретичну релігію — "ак янг" ("біла віра"), відому в науці як "бурханізм". Іноді бурханісти називають свою релігію "молочною вірою", а єдиновірців — "ак-тамаші" ("білогруді"), на відміну від "кара-тамаші" ("чорних"-шаманістів) та "сари-тамаші" ("жовтих"-ламаїстів).

Главою нової релігії був священник (ярликчі) Тирий Яшітов з роду кипчаків, який отримав титул "Ак-емчі" ("Білий лікувальник"), шестикутний "Алтай з білими квітами" проголошувався землею благодаті, а грядуче пришестя на білому коні приписувалося Золотому Прекрасному Цареві Ойроту-Бурхану, який перед цим посилав своїх синів-богатирів. Одне з провідних місць в культі належало молодим дівчатам, а ті ж північні алтайці, які залишилися вірними традиційному шаманізму, про появу послідовників "білої віри" говорили як про прихід на Алтай Цар-дівиці (Кис-каан).

При дослідженні генези "білої віри" (бурханізму) ряд вчених констатує факт причетності до цього саме алтайців-вихідців з монгольських та бурятських буддиських навчальних установ , де, як відомо, тоді ж сформувалася концепція про благочинну країну Шамбалу з об’єднанням її послідовників в середині монастирів у своєрідні "Шамбалін Дацани". Останній факт проаналізовано у праці бурятського вченого Бадзара Барадійна (1878-1937) .
Алтайська міфологія зберегла переказ про походження і долю "царя світу" Майтреї.

Небесний бог-творець Ульгень (тувинський Курбустан-аакай) створив з очерету і глини сімох мужчин, але восьмого створив на горі Алтин-ту і, вдихнувши у нього життя, дав йому владу над всім людським світом. Цей цар-чоловік створив жінку з очерету та землі, за аналогією до того, як це робив бог-творець, і після цього до нього надійшла собака-посланець Ульгеня з листом у зубах, в якому цар-чоловік прочитав: "Буде ім’я твоє Майдере, всім ти управляй" (від монгол. Мойдар "Майтрейя").

Доки Майдере ходив до Ульгеня запитати як оживити жінку, злий Ерлік-хан (від дв.-уйгур. "могутний володар", епітет буддиського бога потойбіччя Ями; тібет. "Чойджал" – "цар закону", зображається з темно-синім тілом) вдихнув їй душу. Чоловіки відмовилися взяти цю жінку за дружину і знову довелося втрутитися Ульгеню. З ребер одного з чоловіків він створив жінку і назвав його Таргин-нама і він став першим монахом-ламою (лама//нама), а інші стали писарями та помічниками (серед них — Шіги-міне, тобто Шакьямуні).

Як цар світу Мейдере видав указ Ерлікові піти з одушевленою ним жінкою у вигнання "в землю, що перебуває між двома морями, де не світять сонце і Місяць". Проте незабаром Ерлік повернувся з вигнання, щоб красти людські душі. Він додав до плодів свої плоди, сказавши: "Хто буде мої ягоди їсти, той мене буде їсти, і я буду в нього входити". Викривши підступ Ерліка, Мейдере виганяє злочинця та перетворених ним людей, а також проганяє зрадника Таргин-нама з його жінкою в іншу землю, "жарку, де нема ні дерев, ні каменів, ні тіні". У своїх володіннях Ерлік-хан, який їздить на чорному бикові, з тризубцем у лівій руці, облаштував небо, землю, але його народ не міг продовжувати свій рід.

Ерлік випрошує в Ульгеня дозвіл і за допомогою ковадла і молота починає створювати злих духів (кормес, від монгол. "хормуст" < іран. Ахура-Мазда; у тюрок і тунгусо-манчж. "Хормузд" означає зле, а у монголів — добре божество ). Між творіннями-богатирями Ерліка і Ульгеня почалася неперервна боротьба. Зрештою, від світу, який зануриться у гріхи, відвернеться небесний Ульгень, до неба здійметься Ерлік зі своїм богатирем Карашом, який під землею (!) "стоїть найближче до людей", і Караш і господар пекла Керей-хан заволодіють людським світом.

На Керей-хана з неба нападе богатир Мангдишіре (бодхісатва Манджушрі), але буде вбитий самим Ерлік-ханом. Та ж сама доля очікує і Майдере (Майтрейю): "кров Майдере, бризгнувши, окропить всю землю, хоча він і невеликий станом, і одразу ж з тіла і крові його спалахне полум’я, яке обійме всю землю і зійде на землю". Тоді небесний Ульгень зійде сам на землю, з його вуст вийде полум’я, в якому згорить Ерлік та його свита, вони будуть прокляті і скинуті у вогнені прірви пекла.

Окрім того, вважається, що у теперішньому людському світі істинною є віра Чанарзака (від тібет. Ченрезіг), тобто бодхісатви Авалокітешвари, в той час як прихованою і грядучою є релігія жовтотілого Майдере (Майтрейї).

Сам Майдере — автор заповітної книги (бічік) про походження світу, яку він як одкровення вручає богатиреві Тюрюн-Музикай, який народився від діви Ерьке-шудюн (монгол. Дара-еке "богиня Тара"), щоб перемогти демонічне восьмиоке чудовисько-бурхана Андалма-Мууса (Андулма, Нандулма, Гал-Дулма, від імені тібетського царя Ландарми, бонця і гонителя буддизму в ІХ ст.).

В епосі "Алтай-Бучай" розповідається, що птаха Кан-Кереде (Гаруда) посилає героя на пошуки заповітної книги — буддиської сутри "Алтан Герал" ("Золоте сяйво"; інші фольклорні сюжети знають "Ойрат-книгу", книги "Судур", тобто сутру, "Самара", від "самира"-"напис, руна, письмо"). Зокрема, саме з золотої книги небесні три Юч-Курбустани довідуються, що Ерлік-хана може перемогти тільки наймолодший з них — Отчі (монгол. Оточі). У сенсі того, що, за деякими легендами, Юч Курбустан-кудай "Три Курбустани-божества" (у тувинців — Юч-Кайраканніг, де "кайракан" < монгол. "хайрхан"-"дорогий", їхні окремі імена — Кезер, Чінгіс і Амурсан. а узагальнено — "телекей/делекей" – "всесвіт") створили світ, повернулися на найвище небо і передали владу над світом Ульгеню та його девятьом синам Тогус-бурханам, то убивця Ерлік-хана (Айбистана) Ульгень ототожнюється з небесним і молодшим з трьох Курбустанів — Отчі .
Поздравляем! Ты - средневековый рыцарь - очарователь женских сердец!
Портрет средневекового рыцаряТвои начищенные доспехи, завитые усы и герб на груди - позволяют сразу опознать в тебе настоящего европейского рыцаря. В запасе у тебя найдется не один десяток историй, как ты побеждал драконов и спасал прекрасных принцесс... Неудивительно, что все окрестные девушки слетаются к тебе дабы побороться за звание дамы твоего сердца. Не волнуйся, ты не ударишь в грязь лицом на многочисленых празднованиях и гулянках, посвященных твоим былым победам. Правда, в такой замечательной компании не до драконов... Ну что ж, значит драконы подождут до лучших времен!
Крылатая мысль на память: Всецело предаться одному пороку нам обычно мешает лишь то, что их у нас несколько. (Франсуа де Ларошфуко)
Узнай какой ты воин!

ПУШИК

Latest Month

October 2019
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Tags

Powered by LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner