January 15th, 2008

Я Африка

Хто такі колаборанти?

Василь Голован (Івано-Франківськ - Чернігів)

Колабораціонізм - практика втрати національної ідентичності




У даній статті В. Голован розглядає колабораціонізм як феномен
політичної психології. На думку автора схильність до колабораціонізму
вмотивована політичними реаліями, а не етнопсихологічними особливостями
українців.

Collaborationism has examined as phenomenon of political psychology.
In our opinion, inclination to collaborationism is motivated by
political realities of the past, but not by psychological peculiar
of Ukrainians.


Проблема колабораціонізму в буденній свідомості українців
побутує як вічна
. Цей воістинно історико-політико-психологічний
феномен не має усталеної традиції вивчення в Україні, оскільки
сама спроба наукової рефлексії з цього приводу була позначена
нівелюючим інтеннаціоналістським табу радянських ідеологів від
гуманітаристики.

Collapse )

Феномен В. Януковича, недо-президента, взірцевого носія
невротичної "орієнтації проти" людей - спроба колаборації
владної кліки з відверто кримінальними авторитетами
, тобто
реанімація зникаючого поведінкового архетипу, вмотивована протидія
супрти все того ж самого патріотизму, протекціонізму, психологічного
здоров'я нації, демократії. Колабораціонізм як теорія й практика
передбачає одновекторність - присутність окупанта, а двовекторність
- фаворитизм, і перед росіянами, й перед американцями - перетворює
його в звичайне лобіювання за грошову винагороду інтересів іноземних
монополій.


Політична підтримка "недо-президента" В.Януковича росіянами
й колабораціоністами в Україні вказує на їхнє розуміння небезпеки
від спрямованих на кооперацію один з одним українців та
їх конкуренцію з іноземцями. Відсутність поляризації в Україні
неминуче спричинить незворотність демократичних процесів й політичний
заник колабораціонізму як історико-політико- психологічного феномену.


Ймовірно, колабораціонізм як історично зумовлена вимушена
стратегія соціальної поведінки
, за якою співпраця з окупантами
є тимчасовою, ситуативною, і як форма негативного соціально-політичного
конформізму вичерпав себе. Цілком природній конформізм до демократичної
України як частини демократичної Європи, на наш погляд, не можна
розглядати як колабораціонізм, оскільки несе гуманізм, а не антагоністичність
.


На часі актуалізація українцями гуманістичної мотиваційної тенденції
до інтеграції в європейському домі на правах свідомого своєї історичної
та духовної місії суб'єкта-суверена.


Collapse )