March 16th, 2008

Я Африка

Наш рогулізм (Про потрібність дзену)

Ситуація сучасної України повністю повторює той стан, в якому її частина - Галичина та Волинь - жила під "панською" Польщею у міжвоєнний період. Це - невпинне і невмолиме зубожіння українського населення. Де-хто подався у Канаду чи Аргентину, але для більшості виходу не було (крім короткотривалої ілюзії "золотого вересня" 1939 року). Чим далі загострювалося кризове становище українців "за Польщі", "перших Совітів" та німців, тим активніше знаходили відгук заклики підпільної УВО - ОУН. Поезія "Празької школи", "Танку", донцовський "Вісник", "діточий" "Дзвіночок", квазіфеміністична "Жіноча Доля" ставали дедалі актуальнішими у сенсі непривабливості інших альтернатив. Поезія стала головним мобілізатором до лав УПА, лунаючи щонайперше з вуст вчительства. Чому дивуватися! Коли Прусія виграла вирішальну битву з Австрією біля Садової у 1866 році, тоді народилася крилата фраза "Битву біля Садової виграв німецький шкільний вчитель".

Але тепер ситуація інша: вища освіта сільського вчителя зробила його більш меркантильним у порівнянні з випускником педагогічного училища (еквівалент педагогічних семінарій за Польщі), а також відібрала у останніх харизму наставника. Не дотягуючи до університетського рівня, але відчуваючи себе "вищою" кастою у порівнянні з носієм середньої спеціальної освіти, у школи прийшов педінститутський "дипло(м)док": "…Тьмяні люди грають українську інтелігенцію, - констатує Павло Вольвач. - Слизькі, проникливі писарчуки разом з райцентрівськими баяністами бавляться в літераторів… Хтось вдає з себе якогось лідера… Гра в Україну… Гра в життя… І фальш, фальш…" (Вольвач П., "Повітовий етюд", журн. "Образотворче мистецтво", 2000, № 1-2, с. 19). Та й, зрештою, українському шкільному вчителеві нікуди здійснювати мобілізацію: "шароварне" козацтво а ля Мулява програє у порівнянні з "найт-паті", а власна національна армія жодного разу не проявила спроби до дії, не має політичної ваги, як приміром, армії Ізраїлю, Єгипту, Туреччини, Чилі, Індонезії, М"янми, Пакистану чи Алжіру… А УНА-УНСО - звичайнісінька "відрижка" 70-х років ХХ ст., у якій змішалися контркультура, східний містицизм ("букотерапія"), ліворадикальний екстремізм та ентузіазм Свідка Єгови…

Якщо в інших країнах критика загарбників та імперіалізму, політики денаціоналізації та "інтернаціоналізму", легковажного ставлення до національних святинь та мови вела до прозріння, до визволення як фізичного, так і від міфів та ілюзій, насаджених "цивілізаторами" - окупантами, то в Україні спостерігаємо протилежне ("У нас все навпаки", - каже філософ Олександр Ципко). Бо результативним для українського обивателя є тільки результат історії України: поневолення як духовне (Варшавою, Москвою, західним кічем), так і політичне (татаро-монголами, Литвою, Польщею, Росією, більшовиками, Вільною Європою), а не процес (безуспішні війни за Україну протягом 1490 - 1775, 1914 - 1921, 1941 - 1953 рр.).

Нинішний результат історії України - н е з а л е ж н і с т ь - може вивести нас з цього тупику тільки тоді, коли стане результат тим, чим для германських народів є протестантизм, для ірано - кавказьких - іслам, тобто узагальнюючи - чим є породжене майбутнім сучасне (а не минуле породжує сучасне для шляху у майбутнє, як це постулюється у Анрі Бергсона та різних квазі-націоналістів), яке, до того ж, зумовлює минуле.

Ми свідомі того, що дієвою причиною для обивателя виявляється не те, що є в дійсності (у нашому випадку - СНДівська "незалежність" України), а те, чого ще нема, що виступає тільки в якості можливості (знову поневолення Росією чи Заходом). Такою ось є діалектика "фінальності" - прагнення до кінцевої мети як перетвореної казуальності.

Тому нам потрібен ДЗЕН. Букотерапія - не для того, щоб покарати обивателя, а лише "… для того, щоб установити своєрідний "безпосередній контакт із життям, без будь-яких рефлексій" (Умберто Еко, "Дзен і Захід"). Покійний диктатор Пакистану Зія Уль-Хак був вдячним учнем "папи світового постмодернізму" Умберто.

счетчик посещений
Я Африка

Набіги Малют-українофобів

Ну що ж, братове, виявляється, ми вже "мертві"! Українофобська сутність "Снобу"вилізла нагору.
http://community.livejournal.com/snob_ua/
Полюбуйтеся! І якщо після цього наші нацики не дадуть їм п..ди, то я дійсно визнаю їх "мертвими"... Звісно, я на цю гидоту в моєму універі не піду, але питання мною буде поставлене в понеділок різко.




Завтра, в неділю 16 березня о 17:00 в актовому залі Прикарпатського університету відбудеться зустріч з визначною людиною світового рівня — Олександром Малютою. Він входить в сімірку кращих математиків світу і десятку геополітиків. До цього часу Малюта проводив закриті методологічні семінари за великі гроші для дуже вузького кола управлінців.

Мені довелося майже рік просити його приїхати до Франківська та ще й з безкоштовною лекцією. На лекції вперше буде ДОВЕДЕНО, що проект «Україна» мертвий і не має права на існування. Також будуть дані варіанти виходу із системної кризи через призму справжньої духовності. Тема лекції «Духовна спадщина русів».

Дійство відбуватиметься в рамках консультаційного центру «Міра», який регулярно проводитиме подібні зустрічі з людьми світового рівня. В травні планується семінар з радником президента Росії, відомим анлітиком і політологом Андрієм Окарою. Залишайтесь з нами.

Жодних лінків до біографій не даю. Якщо вам невідомі названі персони — набирайте їхні прізвища в пошуковиках.


http://faruh.livejournal.com/45438.html
http://community.livejournal.com/snob_ua/


Що ж до решти мешканців України, то, за підрахунками академіка, до 2015 року 80 відсотків із них просто не стане. “Винищення українського населення – це цілеспрямований процес, у якому зацікавлене певне коло осіб. Свідчення цього – те, що за останні роки рівень смертності у нас у кілька разів перевищив рівень народжуваності”, – заявляє Малюта.
http://postup.brama.com/010120/12_2_2.html

СУМІШ РЕРІХІАНСТВА І НООСФЕРИ

З благовоління Всевишнього КОМАНДА "Міжнародного комплексного культурологічного проекту "КРАСА" пропонує Вам разом з нею вже сьогодні будувати світ краси ще тут на Землі, світ, де є спокій, гідність, взаєморозуміння, гармонія; світ, де немає страху, горя, хаосу і страждань. Запрошуємо прихильників гармонійного поєднання духовної і фізичної краси людини та шанувальників краси навколишнього світу до плідної співпраці в рамках проекту "КРАСА".
ПІДТРИМУЮТЬ ПРОЕКТ "КРАСА"
Олександр МАЛЮТА, доктор філософських наук, академік Міжнародної Академії Організаційних і Управлінських наук. м.Львів, UKRAINE
http://www.krasa.org/ukr/index.shtml


счетчик посещений
Я Африка

Journal of Hindu Studies

The Journal of Hindu Studies is committed to a critical approach to Hindu
Studies, focusing on annual themes that address overarching issues within
the field. The journal aims to create a forum for constructive
interdisciplinary discourse by linking the wider community of scholars in an
exploration of key questions and meta-issues, through the lens of their own
research.

This fully refereed journal is available free for the first year online in
2008, and available by subscription both online and in print thereafter. The
journal is published on behalf of the Oxford Centre for Hindu Studies.

The Journal of Hindu Studies publishes two issues a year, one guest-edited
and one open for submissions, both on the same broad annual theme. These
themes focus on theoretical meta-issues that are relevant to all fields
within Hindu Studies, thus linking scholars in interdisciplinary dialogue.
The themes are aimed at integrating articles from diverse disciplines and
will include topics such as: 'Hermeneutics and Interpretation', 'Aesthetics
and the Arts', 'Text and Textuality', 'Reason and Rationality', 'Religious
Discourse', 'Modernity', 'Archaeology and Artefact', 'Diaspora', and
'Cultural Geography'.

Through this unique approach the journal serves the needs of Hindu Studies
as a vibrant and emerging discipline. Contributions aim to make concrete
advances in the current debates and reflect the contemporary focus on
methodology, comparativism, and the constructive resolution of critical
issues in the field.

http://www.oxfordjournals.org/our_journals/jhs/about.html