January 10th, 2014

Я Африка

Мои твиты

Collapse )
Саша Грей

Точная карта космоса подтверждает идею бесконечной плоской Вселенной

Оригинал взят у zapys в Точная карта космоса подтверждает идею бесконечной плоской Вселенной

http://zapys.blogspot.com/2014/01/blog-post_4876.html

Иллюстрация, схематично показывающая барионные акустические осцилляции в распределении галактик
Астрономы измерили с точностью до 1% дистанции между галактиками на расстоянии более шести миллиардов световых лет от нас, что позволило им сделать выводы о форме Вселенной, говорится в сообщении на сайте Национальной лаборатории имени Лоуренса в Беркли (США).

Ученые исследуют так называемые барионные акустические осцилляции (БАО) — повторяющийся шаблон в распределении галактик — в рамках проекта BOSS (Baryon Oscillation Spectroscopic Survey). Галактики укладываются в круги, радиус которых постоянен и поэтому может использоваться для измерения расстояний в космосе. Его значение составляет около полумиллиарда световых лет.

Сравнение полученных учеными данных с измерениями, проведенными на близлежащих галактиках, позволит исследовать изменение скорости расширения Вселенной с течением времени и объяснить его ускорение, считают астрономы. Также эти исследования помогут изучить свойства темной энергии, ответственной за расширение Вселенной. Пока что данные проекта BOSS говорят о том, что значение темной энергии остается постоянным во времени и пространстве. Кроме того, эти данные согласуются с моделью плоской Вселенной.

Свет далеких квазаров, проходящий через скопления водорода на пути к Земле

"Одна из причин, по которой нас интересует этот вопрос, — плоская Вселенная должна быть бесконечной. Это значит, — хоть мы и не можем с уверенностью утверждать, что Вселенная никогда не закончится, — что она простирается бесконечно во времени и пространстве. Наши результаты согласуются с бесконечной Вселенной", — пояснил руководитель исследования Дэйвид Шлегель (David Schlegel) из Лаборатории Лоуренса.

Проект BOSS проводится в рамках "большого" Слоановского цифрового обзора неба (SDSS) c середины 2008 года. За это время астрономы нанесли на карту более 1,2 миллиона галактик, получив 90% запланированных данных. Закончить работу они планируют к июню. До сих пор с точностью до 1% можно было измерить расстояния лишь между несколькими сотнями звезд и несколькими звездными скоплениями в пределах нашей галактики.



РИА Новости http://ria.ru/space/20140109/988445725.html?utm_source=fb1#ixzz2q1H5plnS
Саша Грей

Мы, Херувимов тайно собою являющие...

Оригинал взят у zapys в Мы, Херувимов тайно собою являющие...

http://zapys.blogspot.com/2014/01/blog-post_10.html

«Мы, Херувимов тайно собою являющие...» Не воображающие, не изображающие, а именно являющие. Херувим – ангел ведения...

(с) Епископ Олег Ведмеденко. "Духовный дневник"
http://www.vedmedenko.org/blog.php
Саша Грей

Генеалогия Кавказа

Оригинал взят у zapys в Генеалогия Кавказа

http://zapys.blogspot.com/2014/01/blog-post_2217.html

По генеалогической схеме Леонтия Мровели (грузинский историк XI века) легендарным прародителем вайнахов был потомок Ноя Кавкас, от чьего имени и идёт самоназвание кавкасиан, в связи с этим Г. З. Анчабадзе считает вайнахов самым кавказским народом.

По версии Леонтия Мровели, Кавкас и его брат Лек переселились из Закавказья на Северный Кавказ, который до них был безлюдным, и заняли территорию от гор до устья Волги.

В Чечне имеется тейп Зурзакхой, они вероятно и есть потомки дзурдзуков (которые в свою очередь были аланами), но не все вайнахи.
Саша Грей

100 найбільш переможних битв УПА з Німецькими каральними військами

Оригинал взят у falangeoriental в 100 найбільш переможних битв УПА з Німецькими каральними військами

http://falangeoriental.blogspot.com/2014/01/100.html

З літа 1942 року почалося масове створення відділів самооборони в населених пунктах, котрі ліквідували німецьку жандармерію, поліцію та захищали мирне населення від карателів. У вересні 1942 року Провід ОУН(Б) прийняв рішення про організацію більш мобільних збройних відділів, розмірами сотень для допомоги місцевим сільським боївкам (СКБ).

Протягом жовтня 1942 року першу сотню УПА організував референт Крайового проводу ОУН Сергій Качинський-Остап в Кивинському повіті на Берестейщині. У листопаді 1942 року другу сотню УПА організував поручник Іван Перегійняк (Кавбешко) поблизу Луцька. У грудні 1942 року організували сотні УПА: хорунжий Ярема в районі Колки-Степань, Ворон в Пустомитських лісах і Крук на Крем'янеччині, Тернопільщина. Усі сотні перейшли під безпосереднє командування поручника Василя Івахіва (Роса, Сонар, Сом). У грудні 1942 року усі сотні ОУН(Б) одержали назву: Українська Повстанська Армія (УПА).

У вересні 1942 року боївка ОУН(Б) під командуванням Сергія Качинського-Остап ліквідувала станицю жандармів у с.Піддубці, р-н Луцька.
07 лютого 1943 - - - сотня УПА під командуванням Довбешка-Коробка провела наступ на загін жандармерії у м.Володимирець. Містечко повністю визволено від ворога, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих, включно з командиром жандармерії інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених.

22 лютого 1943 на лагер УПА біля Висоцька напали дві німецькі роти. Відділ УПА вступив у важкий бій, після прибуття допомоги німцям чисельністю 350 осіб відділ відступив у ліс. Втрати німців: 20 вбитих; втрати УПА: 2 вбитих, включно із к-ром Коробкою.

З лютого 1943 розпочинаються широкомасштабні бойові дії на Поліссі з метою усунути німецьку адміністрацію і очистити широкі терени для створення "повстанських республік".

10 березня сотня УПА провела успішний наступ на укріплені позиції німців в с.Оржеві, де знаходились також склади зброї. Втрати німців: 60 вбитих і ранених; втрати УПА: 4 вбитих, к-р Остап (Сергій Качинський), що особисто керував боєм. Здобуто величезну кількість зброї і військової амуніції, котру успішно передано тиловим структурам УПА.

20 березня відділ УПА розгромив лагер полонених в Луцьку і усіх заарештованих звільнив.

Протягом березня організовано багато постійно діючих станиць УПА по селах Луччини і Ковельщини.

28 березня німці, чисельністю 1500 осіб, напали на сотню УПА, що квартирувала у м.Людвиполі. Розгорівся довготривалий, жорстокий бій. Підоспілі частини СС незмогли захопити укріплені позиції УПА і відступили до Костополя. Втрати ворога: 58 вбитих і ранених, 5 знищених автомашин; втрати УПА: 10 вбитих і ранених.

29 березня відділ УПА розбив табір полонених в Ковелі і тюрму. Визволено багато полонених.

Під кінець березня на Кременеччині майже всі села опинились під контролем УПА. Німецькі загони сидять постійно в Кременці і тільки в день роб**ть вилазки у навколишні села силами багаточисельних підрозділів.

Березень-квітень 1943 УПА в боях з німцями займає міста й містечка та звільняє полонених місцевих жителів із тюрем: Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Олика, Цумань, Горохів та інші. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

Березень-квітень 1943 відділи УПА в більших містах Волині і Полісся розбили в'язниці і звільнили в'язнів: Крем'янець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

02-04 квітня загін УПА опанував м.Горохів. Опановано банк, пошту, тюрму і звільнено політичних в'язнів. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

У на 03-04 квітня відділ УПА розбив карний лагер на Горохівщині. В'язнів звільнено.

04 квітня німці в силі 300 осіб напали на с.Постійно. Багато хат спалили, господарства пограбували. При відступі німців із села невеликий загін УПА організував добре сплановану засідку. Результатом короткого бою була повна поразка німців. Втрати ворога: 50 вбитих і ранених; втрати УПА 3 ранених. Здобуто: 2 важкі кулемети, радіостанцію, 2 фіри амуніції, польову аптеку.

З 12 на 13 квітня відділ УПА наскочив на укріплені позиції ворга в м.Цумань. Німців розгромлено, звільнено полонених, здобуто зброю, коні та іншу військову амуніцію. Втрати ворога: 20 вбитих і 15 ранених - решта втекла. Втрати УПА: 0.

В квітні на Володимирщині спалено майже всі держгоспи, переіменовані німцями на т.зв. лігеншафти. Це були маєтки колишніх куркулів, знаціоналізовані большевиками та захоплені німцями, де рабською працею працювало місцеве населення. Довший час після цього люди отримали можливість працювати на власних полях і годувати тільки себе.

17 квітня біля с.Борщівки відділ УПА організував засідку на німецький моторизований загін. Втрати ворога: 16 вбитих. Втрати УПА: 1 вбитий і 3 ранених.

З 21 на 22 квітня організовано військову операцію силами двох сотень УПА по визволенню Іванової Долини, Костопильщина. Позиції ворога були добре укріплені, а підрозділи багато чисельні. Знищено адміністративні будинки каральних підрозділів окупанта, зірвано два залізничних мости, здобуто багато зброї, військової амуніції і 1 тону вибухівки. Втрати ворога: 250 вбитих, 150 ранених і полонених. Втрати УПА: 4 вбитих і 3 ранених.

Кінець квітня 1943 на терені Остріг, Крем'янець, Шумськ відбуваються великі бої підрозділів УПА-Пінвніч та УПА-Захід із німецькою дивізією, котра складалася із двох армійських полків Вермахту, полку СС, полку жандармерії та полку козаків, завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Після кількаденних боїв дивізію розбито. Армійські частини з неохотою вступали в бій і швидко розпорошились. Найбільші втрати німців біля населених пунктів: Верба - 120 вбитих, Шумське - 29 вбитих, Остріг - 32, Мізоч 11...

09 травня німці силою 400 осіб напали на село Яполоть, Костопільщина, грабуючи людей. УПА силою двох сотень окружив німців з трьох сторін. Розгорівся шестигодинний важкий бій. Втрати німців: 80 вбитих і ранених; втрати УПА: 0

14 травня німці окружили с.Любашу, Костопіль з наміром спалити хати, а мешканців розстріляти. Несподівано наскочили два рої УПА, котрі в короткому бою розігнали німаків. Знищено 11 авт, 35 німців, здобуто 2 скрині гранат.

В травні 1943 року на шляху Ковель - Берестя-Литовське в засідку сотні УПА потрапив шеф гітлерівського СА Віктор Люце із штабом і великим загоном охорони. Один із представників найвищого командного складу Німеччини разом із своїм штабом знищений.

В травні 1943 Головна Команда УПА-Північ вілправила відділ УПА у тримісячний рейд по Житомирщині і західній Київщині. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліційними частинами і більшовицькими грабіжницькими групами. Цей відділ знищив німецьку поліційну школу коло Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко с.Устинівка, Потиївського р-ну, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, що був спеціально відправлений на розгром спецвідділу УПА. З німецького боку було понад сто вбитих, ранених і полонених. У селі Камінка, Ярунського р-ну, було розбито більшовицьку диверсійну групу, що грабувала селян і вже стала причиною багатьох відплатних німецьких акцій на селянах. Диверсійна група котрозвідки ЧА в паніці втікла залишаючи на полі бою 66 вбитих та багато поранених.

В травні 1943 у великому бою біля Дружкополя на Горохівщині повністю розбито великий загін СС, Знищено 56 німців і 140 фольксдойчів, ранених 200.

В травні 1943 в бою в Пилипичах на Володимирщині вбито 96 німців.

В травні 1943 УПА під стягом С.Бандери очистила від німців територію площею 2000 кв.км. на Волині. А місто Колки стало столицею повстанської Колківської республіки.

В червні 1943 цілком очищено від німців Горохівщину і Деражнянщину.

20-25 червня 1943 захоплено містечка Любитів і Дивин на Поліссі. Залоги знищено, зброю і боєприпаси забрано.

19 серпня 1943 року здійснено наступ на м.Камінь Каширський. В акції брали участь: курінь Назара-Криги, сотня Лисого та сотня Кубіка. Добре спланована акція розпочалась рано вранці і завершилася о 17 годині. Протягом дня очищено від ворога усе місто. Втрати ворога: 120 вбитих (польські поліцаї та солдати вермахту). Втрати УПА: 2 ранених. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

21 серпня 1943 відділ УПА знищив над рікою Іквою Манилівського р-ну на Рівненщині загін німців. Втрати ворога: 60 солдат.

25 серпня 1943 азербайджанський відділ УПА розгромив німців у Гощанському районі на Волині.

27 вересня 1943 на Долинщині німці здійснюють великий напад на вишкільний табів УПА. Триденні бої розгортаються на широкому терені наслідком яких є перемога відділів УПА. Вбито німці близько 350 солдатів. Основні ворожі втрати були, коли їх військовий підрозділ попав в пастку в урочищі. Тоді загинуло біля 200 німецьких солдат. Втрати УПА: 35 вбитих.

В жовтні 1943 рейдуюча група УПА в кількості 6 сотень по Житомирщині, Київщині, Вінничині і Кіровоградщині зводить цілий ряд важких і великих боїв із німецькими і румунськими військами. Найбільші бої і величезні втрати у ворога: 15.10.1943 - біля с.Могилівка, на шляху Зв'ягель-Коростень, 17.10.1943 - в містечку Бараші, 20.10.1943 в с.В'язовець, Пулинського р-ну та інші.

03 жовтня 1943 відділ УПА опановує станиці німецької поліції в Литині (Вінничина), визволяє в'язнів, здобуває 300 одиниць вогнепальної зброї. Завдяки УПА все збіжжя залишилося в руках населення і люди почали трошки краще жити.

05 жовтня 1943 курінь УПА захопив місто Козин на Рівненщині. Знищено ворожий гарнізон, спалено тюрму, звільнено близько сотні в'язнів, здобуто зброю, продовольство, медикаменти.

08 жовтня 1943 сотня УПА провела переможний бій із ворогом біля м.Володимирець. Ворог втратив кілька десятків убитими. Здобуто велику кількість зброї і навіть один справний танк.

09 квітня 1944 в с.Лукавець, Сторожинецького р-ну на Буковинщині, знищено окупаційну залогу і всі харчі роздано людям.

В квітні 1944 проведено визвольні акції на інших теренах Буковинщини: в селах Багна, Міліїв, Каратчів, Чорноус, Вилавче і інші.
Саша Грей

Александр Волынский: Ответ русским шовинистам

Оригинал взят у falangeoriental в Александр Волынский: Ответ русским шовинистам

http://falangeoriental.blogspot.com/2014/01/blog-post_3153.html

Неужели не понятно, что Вы, русские шовинисты, провоцируете гражданскую войну, пусть даже холодную. Понятно, что Россия не собирается аннексировать Южную и Восточную Украину, просто потому, что тогда надо будет платить пенсии и терпеть еще дополнительные семьи и семейки воров и проходимцев, а углеводородов больше не становится. России выгодно иметь рядом с собой, как и Евросоюзу, источник дешевой рабочей силы и продовольствия без всяких социальных обязательств регулярных капиталовложений.

Я прекрасно понимаю Вашу ненависть к украинскому языку, как к языку понятному, но чужому, причем языку, владение которым стало необходимым условием карьерного роста. В Израиле иврит,а в Америке английский прекрасно выполняют роль социально-политического фильтра с одной стороны, но и интегрирующего фактора с другой. Вы сейчас чувствуете то, что чувствовали на протяжении веков все не-русские этносы Империи.

Такие как Вы, великорусские шовинисты, способствовали развалу СССР, своей наглой и глупой национальной политикой, своим антисемитизмом и постоянным подчеркивание лидирующей роли ВЕЛИКОГО РУССКОГО НАРОДА. Так уже один раз развалили Империю в 1917 году, но ничему не научились.

Проблема не в том, что кто-то сомневается в величии русского народа, проблема в том, что постоянное самолюбование и сваливание всех проблем на ВРАГОВ способствует моральной деградации и разложению этноса. Москва сегодня - это Вавилонская Блядь с абсолютно разложившейся элитой, понятно, что украинцы не очень жаждут сотрудничать с ней.
Украина страна крайне анархичная. Оптимальным вариантом для нее будет МИНИМУМ ГОСУДАРСТВА. Понятно, что Западная Украина и сельские районы больше к этому готовы, а горожане склонны к государственной диктатуре и патронажу.

В такой ситуации необходим МАКСИМУМ АВТОНОМИИ для регионов и МАКСИМУМ КОНСОЛИДАЦИИ для элиты.

А вся Ваша, русских шовинистов, деятельность - это сплошная ненависть и деструкция. Я не говорю, что с противоположной стороны этого нет, но каждый отвечает за себя.
Саша Грей

Миф о советской колбасе

Оригинал взят у nktv1tl в Миф о советской колбасе
Оригинал взят у a_nikonov в Миф о советской колбасе


Любители Совка упрекают нас, хороших людей, в том, что для нам колбаса глаза застила, и что за колбасу мы родину продали. Ну, значит, такая была родина - дешевле колбасы, раз обмен состоялся, что тут еще скажешь... Но вот то, что мы колбасу обожествляем - это неправда. Нам как раз хотелось нормальной колбасы как скучной и доступной бытовой данности - и мы ее получили. Сейчас колбасы много, на любой вкус и кошелек, хочешь из сои, хочешь из 100% мяса. Мы ее просто покупаем и едим. А обожествляют и мифологизируют колбасу как раз совкодрочеры. Они целые темы создают в интернете - о том, какая хорошая была в СССР колбаса. "Ее прям по ГОСТу делали!" - тычут друг другу этой фразой юные дебилы, и колбаса, осененная ГОСТом, в их воображении приобретает прямо-таки волшебные качества и непревзойденный вкус, "знакомый с детства".
Однако, люди моего возраста помнят: советская колбаса была осклизлая и почему-то быстро зеленела на срезе, причем зелень эта была со странным перламутровым отливом.
Совкодрочеры, конечно, могут сказать, что это специально делалось - для красоты, чтобы порадовать глаз коммунистического покупателя. Но я полагаю, что спорить тут смысла нет. Лучше почитать советский журнал "Здоровье". Там все прекрасно и доступно изложено - отчего советская колбаса была говном, которое в подметки не годится колбасе современной.

[тухлое мясо, прогорклый жир и грязный картон в колбасе]
"Сегодня мы не можем отличить ни по запаху, ни по вкусу, ни по цвету сорта вареных колбас того же колбасного завода № 1 (его-то и называли микояновским) Московского мясокомбината да и остальных тем паче.
Почему колбасы стали такими невкусными? Мучимая этим вопросом, я дегустировала сорта, выпускаемые различными московскими заводами. Они отвечают всем ГОСТам, ОСТам, стандартам, но только, увы, не нашим вкусам.
Невкусно, это полбеды. А вот вполне ли безопасно для здоровья есть вареную колбасу? При одном упоминании о казеинате натрия (не правда ли, ассоциируется с казеиновым клеем), нитритах становится не по себе..."

"Теперь о нитритах. Да, их применяют в колбасном производстве: 7 граммов на 100 килограмм фарша. И всегда применяли. Нитриты придают колбасе розовый цвет, без них она серая, как вареное мясо, и не имеет товарного вида. К тому же присутствие нитритов в колбасе необходимо еще и по другой причине: они предотвращают развитие микроорганизмов, выделяющих токсичные яды."

"Ежедневно на Московский мясокомбинат прибывает 20 вагонов с сырьем. Туши, полутуши и мороженые блоки.
Странны правила договорных поставок! Если покупатель, то бишь завод, получил от поставщика плохое сырье, он не имеет права от него отказаться. Да, он вызывает поставщика, через арбитраж они выясняют' отношения, поставщик платит штраф. А некачественное сырье? Завод обязан переработать его на колбасу или другие изделия...
Вот что рассказала мне начальник единой Московской госинспекции по качеству сельскохозяйственной продукции и продуктов ее переработки Л, И. Гордиенко: «В 111 квартале прошлого года мы проверили 392,6 тонны сырья, забраковали 306. Постоянно поставляют плохое сырье с наличием признаков порчи, с позеленевшей поверхностью, с пожелтевшей жировой тканью, с пересортицей Воронежский, Пензенский, Белгородский, Краснодарский, Курский агропромышленные комплексы».
Войдем в сырьевой цех колбасного завода № 1 Московского мясокомбината. Искусно разделывают туши обвальщики мяса. Остальное сырье— 30—35% — поступает в мороженых блоках.
Видела я эти блоки, видела и сложную импортную машину, которая вмиг их заглатывает и выдает измельченное мясо. А теперь по совести. Добавляют ли на заводе в фарш бумагу, целлофан, шкуры животных, кости? Я не видела, хотя старалась заглянуть почти в каждый чан.
Откуда тогда бумага и целлофан? Они действительно, чего греха таить, частенько попадаются в вареной колбасе.
Что такое мясной блок, думаю, мало кто знает. Для эксперимента возьмите из морозилки холодильника кусок мороженого мяса, к которому намертво пристали бумага или целлофан. И попробуйте отодрать. Сколько времени вы подержите в руках ледяной кусок? Скорее всего, бросите, пусть оттаивает. А у рабочего на это нет времени, технологией не предусмотрено, да и блок весит не один килограмм. а 15—30. Вот и ворочают они эти мороженые глыбы.
Жизнь заставила морозить мясо блоками. Но неужели специалистам так уж трудно «изобрести» другую упаковку? А пока очень часто бумажную' этикетку с указанием сорта приклеивают на мясо, она вмораживается в него накрепко, блок заворачивают в целлофан, который заползает в мясные щели — не отодрать. Почему поставщики не могут упаковать блок в чистую стандартную тару, в ней и отправлять на завод? Мне могут возразить: а где ее взять? Да, это проблема. Но ее надо решать, и безотлагательно. А до тех пор, пока мясные блоки поступают на завод в таком виде, никто из нас не застрахован от пережевывания колбасы вместе с бумагой, целлофаном и другими, отнюдь не улучшающими ее вкус и качество «добавками».

"— А если бы сырье соответствовало всем ГОСТам, колбаса была бы вкусная, как раньше? — спросит наивный потребитель и ошибется.
В идеале для производства колбасы нужно парное мясо. Именно так готовилась она лет тридцать назад.
А сейчас почти все заводы работают на мороженом мясе, но это не нарушение технологии. Просто Его Величество План заставляет изменить ГОСТ. Вот первая причина ухудшения вкуса колбас. Для наглядности проследим, как готовится любительская (2 рубля 90 копеек). Ее рецептура не менялась с довоенных времен, а технология? Первое отклонение мы заметили.
Второе. Мороженые блоки — это кот в мешке. Бывает, что приходят они высшим сортом, а при проверке высший оказывается первым, первый — вторым. Но ведь все сырье, поступающее на завод, не проверишь, и возникает пересортица. И в любимую нами любительскую запросто может попасть мясо не высшего, а первого сорта. И изменить вкус.
Посол мяса сейчас производится так: в фарш добавляют солевой раствор и выдерживают 6—12 часов. Время тоже заложено в ГОСТе. Где-то оно выдерживается, а где-то сокращается, это уж на совести предприятия. Раньше традиционно солили в кусках и выдерживали 5—7 суток. Сейчас так солить не позволяют ни мощности завода, ни план. Вот еще одна причина изменения вкуса колбасы.
И наконец, термическая обработка. Температура в центре батона раньше доводилась до 68°, а сейчас — до 72°. Повышая температуру и время термической обработки колбас, мы, с одной стороны, предотвращаем возможные отравления, а с другой — теряем вкус, аромат, запах.
...Из протокола проверки колбасного завода № 1 Московского мясокомбината единой Московской госинспекцией по качеству сельскохозяйственной продукции и продуктов ее переработки за 111 квартал 1988 года: «...Не наведен должный порядок в отделении для расфасовки специй и добавок. Коробки со специями и мешки с добавками расположены по всему помещению бессистемно, навалом. Часть пакетов с готовыми размешанными специями сложены в кучи прямо на коробки и мешки. Пакеты не промаркированы; ввиду чего никто из присутствующих не мог назвать, на какой вид колбасы они приготовлены.
На заводе нарушаются требования технологической инструкции по выработке вареных колбасных изделий. Так, аскорбиновая кислота закладывается в фарш в сухом виде вместо 5% раствора и по-прежнему объемным методом (эмалированной кружкой). Яичный порошок также закладывается объемным методом (кружкой). Кроме того, на момент проверки мешки с яичным порошком стояли на мокром полу. Соль для посола предварительно не взвешивается, добавляется в сырье ведром. Раствор нитрита натрия на момент проверки находился в емкости без замка». Комментарии, как говорится, излишни.
А уж если заботиться о безвредности колбасы, то прежде всего надо беспокоиться о санитарном состоянии завода. Оно ужасающе. Везде лужи, грязь, потолочные перекрытия в протеках. За 55 лет существования завод ни разу не останавливался на капитальный ремонт. Все требуют план, план, план. А о том. что в план нужно обязательно включать рабочую смену для мойки оборудования, ни Госплан СССР, ни Минторг СССР не подумали. Главное — тонны колбас, выпускаемые ежедневно, и упаси бог хотя бы на месяц остановить завод на ремонт...
Чтобы не увеличивать температуру и время варки колбас, оборудование надо мыть очень тщательно, и не тетя Маша должна это делать, как сегодня, а квалифицированная бригада мойщиков, оснащенная специальным оборудованием и моющими средствами. А пока нет ни бригад, ни оборудования, ни соответствующих моющих средств, одна спасительная хлорка на все случаи жизни."

"Пусть всегда будет зима»,— недаром шутят производители колбас. И верно, у нас не только в Москве — повсюду катастрофически не хватает транспорта с холодильным оборудованием для доставки колбасы с завода в магазин. Зимой мороз помогает, а летом температура в кузове машины достигает в жаркую погоду 25—40". А допустимые сроки хранения колбасы при температуре не выше 5—8" не дольше 72 часов — для высших сортов, не дольше 48 часов — для первых и вторых сортов.
Пока колбасу развезут в раскаленном кузове по магазинам, где зачастую не соблюдаются условия хранения, пройдет часа три, а то и все шесть, и колбасу можно смело выбрасывать, если не хотите отравиться. А продают ведь..."