Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

Сегодня день памяти Ивана Франко

Оригинал взят у oleg_leusenko в Сегодня день памяти Ивана Франко
28 мая 100 лет назад во Львове умер Иван Яковлевич Франко (1856-1916), украинский писатель, ученый-энциклопедист, мыслитель, общественный деятель.

франко

Современники называли Франко гигантом мысли и титаном труда. Он оставил после себя колоссальное художественное и научное наследие, которое составляет около 50 тыс. произведений. 50-томное академическое издание произведений, составленное в 1976-1986 годах, есть далеко не полным его творчеством, которое «тянет» на стотомник (например, Леся Украинка «помещается» в пятитомник).

За сорок лет творческой деятельности Иван Франко издал одиннадцать поэтических сборников, более ста рассказов, девять повестей, более десяти драматических произведений. Плодотворной была и публицистическая деятельность Ивана Франко - более двух тысяч публикаций. Он является автором многочисленных переводов произведений мировой литературы (с французского, немецкого, английского, русского, польского, чешского, сербского, хорватского, древнегреческого, латинского, арабского, древнееврейского, ассиро-вавилонского, индийского и других языков). Иногда он даже жалел, что не стал ориенталистом.

В молодости Иван Франко испытал влияние социалистических идей, с увлечением читал Маркса, Энгельса, но в конце жизни разочаровался в социализме, назвав социалистическое государство тюрьмой - «...всевластие коммунистического государства... означало бы триумф новой бюрократии над общественностью, над всем ее материальным и духовным счастьем». В начале творческого пути он также воспевал «братство большое, глобальное», но впоследствии, осознав подневольное положение Украины, разорванной между царской Россией и Австро-Венгрией, написал вспыльчивые строки: «Не пора, не пора, не пора Москалю и ляху служить». Все это дало основания в советское время безжалостно фальсифицировать творческое наследие Ивана Франко (правда, то же делалось со всеми классиками). Последние годы Каменяра были омрачены тяжелой физической болезнью, расстройствами психики.

франко иван

По воспоминаниям современников, он напоминал «орла с поломанными крыльями» и было невыносимо больно смотреть на те человеческие муки. Но даже и в те времена трагического «эпилога» жизни Франко, от него веяло гениальностью, непобедимой величеством духа. Как-то, уже в последний период жизни Франко, студенческая молодежь устроила в его честь вечер, который превратился в настоящий апофеоз юбиляра. В конце вечера, после того, как Франко читал свои стихи, его засыпали пышными розами. Писатель Михаил Могилянской вспоминает: «И когда он стоял под дождем цветов, которые бросали ему со всех сторон, стоял, прижимая искалеченными руками к груди одну розу, которую кто-то подал ему, видимо тронутый этим сказал мне: «Вот непрактична молодежь! Надо было отдать эти деньги на родную школу...» В этих простых словах отразилась вся великая душа писателя, который весь свой жизненный путь прошел без позы и котурн, и который с таким правом сказал о себе: «Я сын народа... Я есть мужик, - прологом, не эпилогом...»
***
У Львові тривають дні пам’яті Івана Франка. Загалом, у світі нараховується 4 музеї Каменяра: 3 в Україні і 1 – в Канаді. Але, щоб відчути й зрозуміти письменника, Tvoemisto.tv пропонує завітати до невеличкого села Нагуєвичі, звідки він родом.

1
фото: photo-mandry.com.ua

Де розташовується?

Рідне село Івана Франка Нагуєвичі, яке він багато разів оспівував у своїх творах, розташовується поблизу містечка Дрогобич, Львівської області. Відстань зі Львова до Нагуєвич – близько 100 км

Що подивитися?

Нині у рідному селі Івана Франка створили Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі», до складу якого увійшли садиба батьків письменника, меморіальний музей Івана Франка, будинок літератора, скульптурна композиція «Іван Франко і світова література» та художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка».

Славетного земляка тут шанували, але музей відкрився тільки після війни – 1946 року – у найкращій і найбільшій хаті на селі, яка, щоправда, до письменника ніякого стосунку не мала. Лише 1981 року (на 125-річчя з дня народження) вирішили «пересунути» Франковий музей поближче до батьківської садиби. Хату збудували за спогадами Івана Яковича:

«Моя батьківська хата була під солом’яним стріхом, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще наприкінці XVIII ст. в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мого вітця десь у 20 рр. XIX ст. купила її з усім обійстям, з 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже всіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами на полудень, мала дві обори…»

Скульптурний ансамбль «І. Франко й світова література». Особливості цьому пам’ятнику надає у просторове рішення і майстерність народного художника Е. Миська, заслуженого діяча мистецтв України Й. Садовського і С. Мигаля. Скульптори зобразили не тільки бронзового Каменяра, а і його натхненників і однодумців –– Гомера, Шота Руставелі, Шекспіра, Гете, Міцкевича, Пушкіна, Льва Толстого, Петефі, Незвала, Ботєва, Данте. Саме їхні твори Франко вивчав і перекладав для українського читача.

2
Фото: photoukraine.com

Меморіальний музей Івана Франка. Експозицію про дитячі роки, навчання у Дрогобичі можна побачити на першому поверсі. «Це Золота книга пошани, – розповідає про найцінніший експонат Марія Борисенко, наглядачка музею. – Франко вчився у Дрогобичі, а в цю книгу заносились прізвища найкращих учнів – не за алфавітом, а за рівнем знань. І в кожному класі Франко був першим». Також приваблюють картини місцевих художників, на яких зображений Іван Якович.

Друга зала – присвячена вшануванню пам’яті письменника. Тут ви знайдете багато його книжок різних років і видавництв. На другому поверсі постійно діюча фотовиставки «Письменнику 150-155 років» (на святкуваннях був присутній Віктор Ющенко, бо його на світлинах найбільше), виставка дрогобицьких художників «Краєвиди Нагуєвич». Часом виставляється кераміка, вишивка, одяг міщан тощо.


1
Фото: photoukraine.com

Садиба: хати, шопа, шпихлір (зерносховище), кузня, стодоли та стайні. У хаті розміщені давні речі побуту, посуд, одяг, зібрані з Нагуєвич і ближніх сіл. Найцінніші експонати – материне дзеркало, мисник і колиска, у якій колихались діти Якова Франка. Ковальське знаряддя з кузні колись належало старенькому ковалеві з Нагуєвич, який подарував речі на експонування. Дещо – і з кузні батька Франка. У подвір’ї розміщуються й вулики.

2
Фото: lvivtravel.net

Стежка Івана Франка. Мешканці Нагуєвич називають це місце найромантичнішим у всій околиці. На цій стежці якій можна зустрітись із героями Івана Франка, а саме: Захаром Беркутом, Прометеєм, Каменярем, Дзвоном, Мойсеєм, Ріпникамм, Піснею і працею, Коханою й багатьма іншими. Окрім самої дерев’яної скульптури, можна почитати вірші, також вирізьблені. Є ще Поляна казок, теж за Франком.

3
Фото: pslava.info

Будинок літератора. Він захований за музеєм. Там, зазвичай, проводять святкування місцевого та обласного рівнів, конференції. На другому поверсі – невеличкий готель.

У Нагуєвичах також відбувається Франкофест. У ці дні сам музей був відчинений на ніч, у ньому читають лекції про Івана Яковича, дівчата грають на скрипках, а відвідувачам подають гаряче вино. Цьогоріч фестиваль запланований на 23-24 липня.

Варто зазначити,що Іван Франко присвятив своєму селу чимало наукових праць, приміром «Неолітичні знахідки в околицях Нагуєвич і їх сучасні уживання», «Коляда в Нагуєвичах», «Спалення Упирів в селі Нагуєвичі в 1831 р.», «Лісові шкоди, кари в Нагуєвичах», «Татарські напади на Підгір'я». І загалом зі своєї колосальної літературної спадщини в Нагуєвичах створив чимало, зокрема, повість «Захар Беркут», багато оповідань, поезій, перекладав сонети Шекспіра, «Фауст» Гете, «Мертві душі» Гоголя на українську, досліджував Шевченка та перекладав його твори на німецьку мову. При цьому встигав працювати на землі як звичайний селянин, і часто жив в поганих матеріальних умовах, не маючи ні взуття, ні лампи, щоб працювати вечорами.

Контактний телефон Державного історико-культурного заповідник а«Нагуєвичі»: +38 (03244) 7-86-26. Час роботи: 10:00-18:00, в усі дні, окрім понеділка.

Чим дістатися?

Зі Львова до Нагуєвич курсують прямі автобуси, що відправляються із автостанції №8.

Також можна дістатися залізницею до Дрогобича, а звідти – прямим автобусом до рідного села Каменяра із автостанції №2. Власною ж автівкою дорога зі Львова до Нагуєвич забере близько 2 годин часу.

4
Subscribe

  • Мои твиты

    Сб, 17:50: RT @ History_Ukraine: #ЦейДень 27.2.1831 - народився український живописець Микола Ге, майстер портретів, історичних і релігійних…

  • Мои твиты

    Пт, 16:05: RT @ History_Ukraine: #ЦейДень 19.2.1954 - Президія ВР СРСР прийняла Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу…

  • Мои твиты

    Пт, 15:10: #GinaCarano Viva! Пт, 15:24: RT @ ZampolitGistapo: "Нам, пенсионерам, смотреть нечего" - на каналі "Наш" бабка, яка дивилася…

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments