Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

Найвірогідніше Галичина могила має стосунок до Холдіна, соратника легендарного короля кельтського племені бритів Артура. Цього Холдіна (Халчина?) традиція прямо називає королем рутенів (а Рутенією, як відомо, католицький світ іменує саме Галицьку Русь). І поряд з Холдіном згадується вищезгаданий якийсь «кравчий» (тобто незнатного походження) Кай, намісник андекавів. Чи не літописний це Кий, сучасник історичного короля Артура (V ст.), князь антів–киян (андекавів), князівське походження якого піддавалося сумніву?

Кельтська версія має право на існування ще й тому, що із назвою кельтського племені
боїв, які населяли сучасну Чехію і досі ця країна в європейських мовах називається Богемією, дослідники співставляють назву української етнографічної групи «бойки».

З назвою Галичина перегукується епічна країна кельтських переказів про Святий Грааль Галахія (Gallacye). У згадку від неї походить, як стверджують валлійські перекази, назва сучасного Уельсу (Wales < Galys), що означає “окраїна, відокремлена, освячена (від решти) територія”, а знаменитий „озерний” рицар Ланселот гордиться своїм іменем „Окраїнного” (де в оповідях про нього цей ірландський термін перекладено германським словом „марка”, що, зрештою, набуло семантичного значення „держава”, наприклад, у самоназві Данії Dannmark).

Якщо кельтський епос, записаний Гальфрідом Монмутським у „Історії бритів”, тільки згадує рутенського короля Холдіна, то видається за можливе пояснити його на основі спорідненої їй північноєвропейській традиції (які між собою перехрещувалися складі варягів був присутній значний як кельтський , так і вепський (угро-фінський) елемент), а саме — давньогерманській (готи–германці свого часу заселяли величезні простори як Волинь, Поділля та Прикарпаття, так і землі наступних халісіїв–хорезмійців — Північне Приазов'я). По-германськи „гальдр” означає „закляття, замовляння”, і відповідно до фонетичних законів, що діють у межах індо-європейської мовної сім'ї, може розглядатися тотожним слов'янському „галич” (як переосмослення іншомовного слова за аналогією з автентичною ономастичною лексикою, тобто чуже слово сприйнялося патронімним похідним від слов’янського імені Галик „малий Гал(-имир)” ).
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments