Від іудейських інтерпретаторів цей сюжет "драбини Якова" потрапляє у християнське середовище і, на нашу думку, саме він присутній на найпершій самостійній рельєфній роботі Мікеланджело "Мадонна на сходах" (1491 р.), де зображено чотири ангелятка-putti. Два з них, борючись один з одним, піднімаються вверх, третій лише виглядає з-за правого плеча Мадонни, але четвертий, охоплений раптовим поривом, збіг від двох перших вниз, і, перехилившись через перила, правою рукою підхопив покривало Мадонни і благоговійно підносить його до губ, щоб проявити своє безхитрісне захоплення красою (грецький профіль!) та величчю Королеви Ангелів (La Regina de Los Angeles).
Ця інтерпретація про "чотири царства" з Книги пророка Даниїла потрапляє в апокрифи, де їм протилежний "п'ятий елемент" — 1) в "Апокаліпсисі Петра" говориться про "сина лева" ("лев" розглядається як символ імперії, царства), котрий зкине і знищить всіх царів, отримавши свою міць від Бога, з'явившись як хтось, "хто повстав зі сну", 2) у Латтанція говориться про прихід могутнього князя, котрий відновить справедливість після падіння Риму, а прийде сам "з далеких регіонів півночі" (Ю. Евола, "Містерія Грааля").
Звісно, у самій "Книзі Буття" нічого про ангелів чотирьох царств нема, Яків уві сні тільки бачить ангелів, які піднімаються і опускаються по драбині, а Бог, стоячи теж на ній, пророкує потомству Якова землю на всі краї світу і благословляє його нащадків (Бут. 28:10-19). В біблійній традиційній екзегетиці (йєменський рабі Шалом Шабазі, XVI ст.) дана алегорія "драбини Якова" розглядається в контексті "протистояння верха низові" (світу небесного світові земному) і обітниця для грядучого спасіння: "Якщо закриють двері т.зв. "добрі люди" (тобто якщо на землі буде важко), то Бог ніколи не закриє ворота на небесах, Він допоможе" ("In nin'alu dal thae na di vim dal thae ma rom lo nin'alu").