Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

MESOEURASIA

http://www.lne-ua.narod.ru/about.html
MESOEURASIA
Eurasist Ukrainian Bullettin


ЗАМІСТЬ МАНІФЕСТУ /
INSTEAD OF THE MANIFEST

Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя
(З "Декалогу Українського Націоналіста")


"... 8. Український націоналістичний рух є виразником ідей українського народу, репрезентованих і реалізованих за різних конкретних умов історичної дійсности не тільки С. Петлюрою, М. Грушевським чи Є. Коновальцем, але й М. Хвильовим, О. Ольжичем і рухом генерації новаторів на Україні на чолі з В. Симоненком...
...18. Кермуючись досвідом минулого і сучасного, український націоналізм: ... (б) відкидає концепцію орієнтації на "Захід", при принциповому протиставленні України - "Сходові", яка мала б бути "сторожем" Заходу перед небезпеками зі Сходу. Ця концепція свідчить про загрозливий брак розуміння дійсности на Україні і в цілому світі, нерозуміння суті української визвольної боротьби...; ... (д) стверджує, що демократії Заходу перестали бути тією моральною силою, яка могла б протиставитися ширенню комуно-російського імперіялізму.
(Україна: Спільне добро всіх її громадян:
Матеріяли VII Великого Збору
Українських Націоналістів (ВЗУН). -
Париж-Балтимор: Смолоскип, 1971. - С.80-81)

"... Несемо новий лад Східній Європі й підмосковській Азії..."
(Маніфест Проводу ОУН до українців та інших народів СРСР, грудень, 1940
[опубл.: Золотий тризуб. - Калуш, 1941. - 10 липн. - Ч.1. - С.3;
Українське державотворення: Акт 30 червня 1941: Зб. документів і матеріалів. - Льві-Київ: Піраміда, 2001. - С.3])

"... і побудувати новий лад на Сході Европи й Азії. Цей лад виключить можливість поневолювання одного народу другим, виключить і всякий імперіялізм, гарантуватиме повну волю розвитку кожного народу. Цей лад мусить бути побудований на системі незалежних держав кожної нації на своїй етнографічній території. Здійснити цей лад можна тільки в безпощадній боротьбі з імперіялістичними правлячими верхівками, тільки шляхом національної революції. ... Поневолені народи Сходи виступили на шлях цієї священної боротьби..."
(Звернення 1-ї Конференції Поневолених Народів Сходу Европи й Азії, 23-26 листопада 1943 р.
[опубл.: Україна проти Москви (Збірка статтей). - Видання ЗЧ ОУН, 1955. - С. 170. - Бібліотека Українського підпільника, ч. 2])

"... сучасна проблема України виявляється не справою "малого" народу на обмеженій та непевній території Придніпрянської Малоросії, а проблемою "великої нації" - СФІНКСА ЄВРОПИ. Величезна північно-чорноморська просторінь Метрополії України від Карпатів по Кавказ простягається українськими осельчими раменами далеко на Азійський схід аж по Сірий і Зелений Клин", "... історія присудила статися нам спадкоємцем-власником безмежних просторів чорноморських євразійських степів, земель колишніх великих євразійських імперій чингізханів і тамерланів ..."
(Тиміш Олесіюк. Соборна Україна.
- К.: Укр. Видавнича Спілка, 2004. -
С.9, 17)

"...Ми цю границю між Сходом і Заходом маємо в географічно неозначенім стані на своїй землі, і по нашому живому тілі відбувається весь час пересування цієї рухомої границі, то дальше на Схід, то дальше на Захід"
(В'ячеслав Липинський.
Листи до братів-хліборобів. -
Київ-Філадельфія, 1995. - С.421)

"... Ми в пульсі і ритмі землі, в її космічному круговороті, і вигнати нас звідти нема поки що сили. Ми будемо, і тільки тоді, як ми саме будемо, почнеться нова ера культурного завершення цього моста між Європою та Азією"
(Улас Самчук,
"Морозів хутір", з трилогії "Ост",
1948
[Цит.за: Костюк Г. Образотворець "времени лютого"
// Українське слово: Хрестоматія української літератури
та літературної критики ХХ ст.
- К.: Рось, 1994. - Кн.2. - С.506])

"... Але можливе ще і третє розуміння: Україна як центр напруги культурно-цивілізаційних устремлінь східноєвропейської Ойкумени, як "серединна земля" Великого Євразійського Простору. Отже, третій шлях розвитку України - це імперський шлях... Український імперіалізм - це не стільки комбінації із суверенітетом України. Це насамперед - самовідчуття еліти і народних мас. Це претензія на духовну, а у віддаленій перспективі, не виключено, - політичну першість у співтоваристві Візантійської Ойкумени, у боротьбі с профанізмом "сучасного світу"
(Андрій Окара.
"У пошуках імперської перспективи: Чи призначено Києву стати новим центром поствізантійської цивілізації?"
// http://www.mesogaia.il.if.ua/okara_imperia.htm)


Микола ФІТІЛЬОВ-ХВИЛЬОВИЙ /
Mykola FITILJOV-KHVYLJOVYJ
( - 1934)
УКРАЇНА ЧИ МАЛОРОСІЯ ? /
UKRAINE OR MALOROSIA ?


"... Азіатський ренесанс вважається не тільки відродженням класичної освіченості, а й відродженням сиильної й цільної людини, відродженням нового типу відважних конквістадорів, що за ним нудиться й європейське суспільство...
... Але при чому ж тут Україна ? А при тому, що азіатське відродження ... може яскраво виявитись тільки ... в першу чергу під блакитним небом південно-східної республіки комун, яка завжди була ареною горожанських сутичок і яка виховала в своїх буйних степах тип революційного конквістадора. З другого боку, наша Євразія завжди стояла далеко від третьої культури, і пробудження азіатської енергії є пробудження й її енергії. Більше того - оскільки Євразія стоїть на межі двох великих територій, двох енергій, остільки авангардом 4-го культурно-історичного типу виступаємо ми...
... Отже. азіатський ренесанс і надалі залишається прекрасною поезією наших днів. Ми ж надалі віримо й переконані, що тільки конквістадори ВЕЛИКОГО СХОДУ утворять культурно-історичний тип, що тільки вони виведуть людськість на шлях комуністичних революцій...
... Отже, ми, азіатські конквістадори, є хоч не так давно перш за все західники... Діалектика навчила нас нести світло з Азії, орієнтуючись на грандіозні досягнення Європи минулого. Іншого шляху, на наш погляд, нема ... Це епоха Sturm und Drang, епоха "бурі і натиску"..."
(Микола Хвильовий. Україна чи Малоросія ? [1926 р.]
// Вітчизна. - Київ, 1990. - № 2. - С.175, 176, 177)
Юрій ШЕРЕХ-ШЕВЕЛЬОВ /
Yuri SHEREH-SHEVELYOV
(1908 - 12.4.2002)
[УКРАЇНА ЯК МЕЗОЄВРАЗІЯ /
UKRAINE AS MESOEURASIA]




"... Ми говоримо про азіятський ренесанс, а при зустрічі з людиною Сходу морщимо ніс. Пригадую: я відвідав хвору Катрю Гриневичеву, що лежала в Мюнхені в лікарні для ДП. Сусідка її була калмичка. Як захопилася нею вже тяжко хвора, але завжди - за власним висловом - geistesspruehende Гриневичева! Вона записала від неї калмицьку абетку, опис жіночих убрань калмицьких, відомості про калмицьку музику, медицину. І вона переповіла мені зустріч німецького пастора з калмичкою. пастор відвідує лікарню. Він почув, що лежить буддистка, і попросив дозволу розповісти їй буддиську легенду. Ось легенда: троє людей своєю святістю так догодили Богові, що коли вони купалися в ставку, їхні одежі висіли в повітрі, як надягнені на них, і вигрівалися на сонці. (с. 587). Раз, коли вони купалися, налетів орел і вихопив з води рибу, яка полонила їх блиском своєї луски. Перший праведник сказав: - Яка зла птиця! - Він сказав це, і його одежа впала на землю. Другий сказав: Бідна риба! - і його одежа впала на землю. Третій промовчав - і його одежа залишилася висіти. Він подумав: "Я не мушу втручатися. Хіба риба не полонила нас своєю красою, блиском луски в повітрі? І хіба орел не потребує їсти?"

Легенду розповів німецький пастор-євангелик буддисці-калмичці. І коли він відходив, вона, немолода вже жінка, буддистка, поцілувала йому, німцеві, молодому, руку.

Цю подію, цю легенду розповіла мені Катря Гриневичева - може найменш провінційна і найбільш аристократична з усіх українців, що я знав. Це не робилося порядком здійснення теорій про азіятський ренесанс і ролю України в ньому. Це робилося порядком відчуття споріднености високого. І з таких почувань і зустрічів зроджується роля України в азіятському ренесансі. Але це означає: вийти за межі нашої провінційности. Пробити панцер самозамкнености, яким ми мусіли колись відгородитися від світу, щоб ствердити себе, але який тепер мусимо скинути з себе, як змія, виростаючи, лиснаву шкуру на весні.

Це відчувала Катря Гриневичева. Зате вона все життя каралась, живучи "не на своїй вулиці" - серед міщанства, плебейства, нетерпимости і естетичної глухоти. Цього не відчувають навіть проповідники провідництва України в азіятському ренесансі. Такий С. Николишин ("Культурна політика большевиків і український культурний процес"). Він пише про Хвильового. Він вітає погляди людини 13-го травня. А трошки далі вже галасує - засмічують українську літературу "працями семітських та монгольських елементів, в оригіналі та перекладах". Семіти - це араби. До них прислухаються Англія, Америка, Росія. Але що нашій провінції? А монголи! Таж вони з косими очима й вилицюваті. Ними дітей лякати.

І лякають самих себе, як діти. А водночас всує присягають на ідею азіятського ренесансу. Або визнання азіятського ренесансу, або "засмічування монгольськими елементами". Або світовий розгін і розмах, або вузьколобість. Або столиця - або провінція... (с. 588).

... Найбільш пройняті націоналізмом країни - Росія, Америка, Італія не викидали жидів і не боялися асиміляції чужих. Тільки провінційна Німеччина пішла на цю дешевинку. Що ж, провінційне тягнеться до провінційного... (с. 589)

... Так стоїть справа з "монголами й семітами". Не краще з росіянами. Ми в стані війни з Росією. Це незаперечний факт, і від наслідків війни залежить наше бути чи не бути. І Росії, зрештою, теж. Здавалося би: треба вивчати ворога, треба знайти у нього п'яту колону, своїх квіслінгів. Більш, ніж слушно констатував рису нашої доби Р. Лісовий ... 1) "Війна поширилася на "внутрішні", чи "глибинні" виміри". В сучасній війні всі країни роздвоєні. Росія Сталіна воювала з Росією Власова; Норвегія Квіслінга з Норвегією короля; Німеччина Гітлера з Німеччиною Павлюса й Бехера; Франція де Голля з Францією Петена. Було дві Італії, дві Румунії, дві Сербії, й Хорватії. Росія має на Україні свою п'яту колону, яку не треба недооцінювати. Всяки Крамаренки в Харкові, Штепи в Києві, Севастьянови в Вінниці, Власовщина в Німеччині навіть у тісних умовах німецької окупації ого як показали свої зуби. А ми проголошуємо всіх росіян виродками і ставимо перед собою суцільну стіну. Знов - катастрофічне затримання на попередньому етапі, коли вся суть була в тому, щоб відмежувати себе. І кінець-кінцем - знов провінція.

Один з "нищивних" ударів по росіянах: вони втратили слов'янську чистоту (щоб не сказати: чистоту слов'янської крови), помішалися з фінами. Милий Боже, цей удар б'є не по росіянах, а прямо по нас. Замість єднатися з тими фінами проти Росії ми ставимося до них, як львівська перекупка до вперше побаченого - в уніформі совєтського танкіста - калмика: страхається сама і лякає ним дітей. Їй не зрозуміло, що це її союзник і друг... (с. 590).

... Зневагу до монголів, семітів і фінів ми позичили з Москви. Наївну теорію нашої історичної ролі як заборола Европи від Сходу ми позичили в Варшаві. В Польщі вона мала тінь рації; бо Польща - найсхідніша католицька країна (Але тільки тінь!). Поза тим і там вона смішна. Згадаймо, як у "Krzyzowcach" Зофії Козак-Шуцької два польські лицарі перемагають невірних під Антіохією - і тим рішають долю хрестового походу, долю Європи, долю світу. Навіть і там, під Антіохією! Провінційна національна пиха завжди смішна. Її наслідки - тільки катастрофи. Чи треба перегортати сторінки історії Польщі?

Україна - не найсхідніша християнська країна. Не говорімо про Москву. Але були Грузія, Вірменія, Візантія, християнські країни Близького Сходу. Азійські орди стримувала Хозарія. Татар ми стримували, але і Угорщина, і Польща, і німці. Турків - ми, але і Угорщина, і Австрія, і Балкани, і Польща, і Венеція. Маврів - Еспанія і Франція. Останнього удару татарам, туркам і маврам завдали не ми.

Ми так само, як зі сходу, боронилися і з заходу. Згадати війни з Польщею від Володимира Великого, з Угорщиною, з німцями (Грюневальд !). Ми напали на Візантію і тим посилювали Азію. Кінець-кінцем: всяка країна, що має східні і західні кордони, борониться з заходу і сходу. Ми (с. 591) боронилися від Азії, але й від Європи. І так робив би кожний на нашій території... Заборольна теорія - самопотішна. Вона була теж доцільна на етапі нашого відгороджування від світу. Ми переросли її.

Шанс України - не в заборольності, а якраз у рубіжності. Сотні років ми плачемо, що ми - чайка при битій дорозі. Прежалісна пісня і справді гарна... Але шанс України якраз у тому, що вона при битій дорозі. ЩО ВОНА І ЄВРОПА І АЗІЯ (виділено нами. - ред.) Наша культура вбирала елементи з обох сторін світу. Було багато орієнтальних впливів і зв'язків... Трипілля і Іран. Візантійське защеплення теж було східнє. Шпенглер розглядає візантійську культуру як арабську. Слово о полку Ігоревім зв'язане не тільки з нормандськими сагами і піснею про Ролянда. Воно зв'язане з біблією і епосами Сходу. Злочин Росії не тільки в тому, що вона відірвала нас від Європи. Вона відірвала нас і від Сходу. Вона виховувала не тільки европофобство, а і зневагу до Сходу.

... Калмики нам теж потрібні. Це знав Хвильовий. Це відчувала Гриневичева. Не втямки це епігонам вісниківства і львівській перекупці...

Картагена нашої провінційності мусить бути зруйнована. Суть не в запереченні імперіяльної концепції заради ствердження провінційної. а в виробленні вищої імперіяльної. Говорячи про імперіяльність, ми не маємо на увазі клацання зубами і загарбання (в уяві !) чужих теритопій. На це ми надто слабкі, та й застарілі вже ці ме-(с. 592)тоди будувати імперії. ... в наш час важливіші квіслінги, ніж кіплінги, а вміння розколоти й розкласти ворога може важливіше від фронтового пляну генерального штабу... СУДИЛОСЯ НАМ БУТИ НЕ ТІЛЬКИ ЕВРОПОЮ, А І АЗІЄЮ. СУДИЛОСЯ БУТИ УКРАЇНОЮ (виділення наше, - ред.) (с. 593).

... Тут приходить на допомогу наш традиціоналізм... Відкритий вітрам історії. Хай гудуть з Заходу і зі Сходу. Хай зустрічаються. В їх зустрічі, на битій дорозі існує Україна...

Не провінція, а світ: Україна і світ. Не Европа і не Азія, але і Европа, і Азія. Отже, ще раз: Україна в світі. Не острів серед суходолів - припонтійських і тучних, але щось з того, - ОСЕРЕДОК ДВОХ МАТЕРИКІВ (виділення наше, - ред.)...(с. 594)"

(Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології. - Харків: Фоліо, 1998. - Т. 1. - С. 587-594).
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments