Helgi Avatara (goutsoullac) wrote,
Helgi Avatara
goutsoullac

"Carpathia", I - Andante

Оригинал взят у monk232 в "Carpathia", I - Andante
  Думка про те, як смішно бігають перелякані очі різних кольорів на культурному обличчі України ніяк мене не полишає вже роки три. З одного боку - це сільсько-лісові заходи герметичної націоналістичної тусовки, які полягають у вишиванках, фольклорних ансамблях з репертуаром народних пісень і розмовами про те, як треба "щось робити"; з іншого боку - не менш герметична й "елітарна" кацапська тусовка "міського" культурного життя, яке полягає в обміні понтами між своїми на відкритті виставки якихось глибоко-духовних антиглобалістичних інсталяцій у вигляді кількох металевих каркасів та купок лайна. В принципі, обидві ці діаметрально протилежні форми людської діяльності (які по якості кінцевого результату однаково нульові для історії) мусять мати місце в будь-якому суспільстві. Добре, що вони є і в нас. Але окрім цього має кристалізуватись і унікальна ідея, що в критичному своєму аналізі охопить обидві вищезгадувані форми і дійде до розуміння їх нікчемності. Тоді почнеться вихід із застою. Тоді провінціоналізм та снобізм стануть тим, чим вони мають бути за своїм призначенням - само собою зрозумілими ознаками вузького світогляду. Тобто, вони є і все.
 
 Для мене, як музиканта, завжди була надихаючою історія музики Британії з середини XX століття. Британське суспільство спромоглося втомитись від постійних розмов та роздумів про національне, зберігши усвідомлення своїх прав та себе, як британця, як дещо унікальне; в той же час, уся біготня за мистецтвом заради мистецтва також залишилася на шпальтах газет та журналів у рубриках "Світське життя". Тим не менш, Лондон все ще залишається музичною столицею світу. І буде так, я переконаний, ще довго. Все тільки тому, що, як провінційне, так і снобське, в сучасній британській музиці гармонійно поєднується та оздоблюється кількома різкими звуками, що нагадують озвучування пересування Pac Man'а в однойменній 8-бітній грі. Хоча зараз особливо багато британського національного у музиці жанру, скажімо, Uk Garage, не знайде і найуважніший теоретик музики. Але в цьому вже немає необхідності, адже сам жанр вже називається Uk Garage. І таких, суто британських жанрів ціла купа!

 Я за те, щоб українське мистецтво також змогло поєднати в собі як красу української природи, так і багатогранність міста. 

Ось моя перша спроба в цьому напрямку у музичній галузі.

Карпатська симфонія "Carpathia", частина перша - Andante



Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments